Манучаров В'ячеслав Рафаельович

В'ячеслав Рафаельович Манучаров (нар. 6 жовтня 1981, Москва, СРСР) — російський актор театру і кіно та пропагандист. Підтримує Путінський режим та війну проти України.

В'ячеслав Манучаров
рос. Вячеслав Рафаэльевич Манучаров
В'ячеслав Манучаров, 2017
В'ячеслав Манучаров, 2017
Ім'я при народженні	Манучаров В'ячеслав Рафаельович
Народився	6 жовтня 1981(1981-10-06) (43 роки) Москва, СРСР
Громадянство	Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності	1999 — нині
IMDb	ID 2102708
Нагороди та премії
В'ячеслав Манучаров у Вікісховищі

Фігурант бази даних центру «Миротворець»^[1].

Біографія

Народився 6 жовтня 1981 року в родині директора першої хутряної фабрики міста Москви Рафаеля Манучарова та директора салону «Чародійка» Надії Шепелєвої-Копєйко. В'ячеслав походить з давнього вірменського роду Манучарянц (таким спочатку було прізвище предків актора по батьківській лінії), по материнській лінії веде історію від старовинного дворянського роду корінних москвичів Князів Шепелєва, що були в прямому спорідненні з Мусін-Пушкіними. Його бабуся, Шушаніка Манучарянц, була особистим секретарем і бібліотекарем В. І. Леніна^[2]. У дитячий сад він не ходив, його вихованням займалася бабуся, дружина генерала; влітку В'ячеслав постійно проводив час на генеральських урядових дачах у Передєлкіно, Цхалтубо (Грузія) та Саулкрасти (Латвія)^[3].

В'ячеслав навчався в школі з хімічним ухилом при хімфаку МДУ. Будучи школярем, почав зніматися в «Простих істинах» — першому російському молодіжному серіалі. 2003 року закінчив Театральне училище ім. Щукіна (курс Р. Овчинникова). В 2003—2009 роках працював у Російському академічному молодіжному театрі.РАМТ

У 2008 році В'ячеслав прийняв пропозицію стати актором найяскравішого проекту року — шоу пародій «Велика різниця». За всі роки роботи в проекті В'ячеслав зіграв найвідоміших і популярних персон російського та світового шоу-бізнесу. У 2009 році на великі екрани виходить фільм «Ласкавий травень». В'ячеслав грає головну роль — Андрія Разіна. Фільм має великий успіх на території Росії і країн СНД. У 2010 році на Першому каналі з В'ячеславом стартувало кулінарне шоу "Смак Життя". Його співведучою стала Вікторія Агапова. [1] У грудні 2011 року В'ячеслав Манучаров покинув проект "Велика різниця".

У 2011 році почав вести на Муз-ТВ програми «10 приводів закохатися» і «Cosmopolitan: Відеоверсія». З 31 серпня 2013 веде музичне шоу «З пісні слів не викинеш!» на каналі НТВ". З 2012 року працює в трупі Театру Естради імені Аркадія Райкіна (Санкт-Петербург).

Санкції

У червні 2024 року проти Манучарова введено персональні санкції ЄС за підтримку путінського режиму.^[4]

Особисте життя

У квітні 2010 року одружився зі студенткою Вікторією Селіверстовою (1988—2017)^[5]; в шлюбі в жовтні народилася дочка Аріна. Через рік пара розлучилася.

У березні 2015 року в Нью-Йорку в цивільному шлюбі з американкою російського походження Дорою Надеждиной народилася дочка Ніна, в січні 2017 року син Данило.

Визнання та нагороди

На прем'єрі фільму "Ласковий май "у жовтні 2009 року

• * 2003 Лауреат конкурсу ім. Смоленського
• * 2002 Лауреат конкурсу ім. А. Миронова
• * 2007 Премія газети «Московський комсомолець» «за найкращу чоловічу роль другого плану в категорії „Початківці“ за роль Єгорушки в спектаклі Самогубець».
• * 2015 Премія Fashion People Awards-2015 «Актор року»
• * 2018 Медаль «75 років Кемеровської області» 2018 рік
• * Заслужений артист Російськой Федерації (3 травня 2018) — за великий внесок в розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багатолітню плідну діятльність^[6].

Театральні роботи

• 1999 — «Незнайко-мандрівник». Реж. — Олексій Веселкін, Олексій Блохін — Пілюлькін
• 1989 — «Пригоди Тома Сойєра». Реж. — Д. Кренні — Джо Харпер
• 2001 — «Лоренцаччо». Реж. — Олексій Бородін —Вентурі
• 2004 — «Вишневий сад». Реж. — Олексій Бородін — Гість
• «Forever» — Ессі
• «Пігмаліон» — Фредді
• «Повелитель мух» Саймон
• «Попелюшка» чарівник, капрал
• «Forever» — Ессі
• «Пігмаліон» — Фредді
• «Під сурдинку» моноспектакль на вірші Саші Чорного, головна роль
• «Прекрасні люди» Шпігельскій
• «Ераст Фандорін» Ахтирцев  — провідник у поїзді
• «Чисто англійське привид» Герцог Чеширський
• 2007 «Самогубець» Єгорушка
• 2013 — «Сусід на тиждень, не більше!» Реж. Валерій Гаркалін Поль
• 2012 — «Уявний хворий». Реж. — Ніна Чусова^[7] 
• 2017 — «Яма» Горізонт
• «Калина червона» Петро
• «Москва і москвичі» голос автора за кадром

«Велика різниця»

Були спародійовано:

• Марат Башаров (1, 14 випуск)
• Сергій Звєрєв (1 випуск)
• Сергій Безруков (1 випуск)
• Андрій Курпатов (1 випуск)
• Ільдар Жандарьов (3 випуск)
• Іван Ургант (6, 11 випуск)
• Вадим Галигін (6 і 14 випуск)
• Андрій Малахов (6 і 10 випуск)
• Стас Костюшкін (8 і 19 випуск)
• Арсен Венгер (9 випуск)
• Віктор Коклюшкин (9 і 18 випуск)
• Микола Цискарідзе (15 випуск)
• Владислав Вєтров (15 випуск)
• Владислав Флярковський (15 випуск)
• Хьюго Вівінг (17 випуск)
• Олексій Єгоров (16 випуск)
• Антон Савлепов (16 випуск)
• Микола Гоголь (19 випуск)
• Діма Білан (20 випуск)
• Іван Моховиків (20 випуск)
• Ігор Старигін (21 випуск)
• Дмитро Шепелєв (21 випуск)
• Олександр Масляков-молодший (23 випуск)
• Ілля Олейников (Олів'є-шоу 2010)
• Георгій Віцин (Олів'є-шоу 2010)
• Деніел Редкліфф (30.05.2010)
• Томас Андерс (Modern Talking) (Велика Різниця в Одесі 2010)
• Олександр Волков (43 випуск)

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1999	с	Прості істини	Простые истины Павло Бєлкін
2002	с	Мій кордон	Моя граница Бормут (рядовий)
2003	ф	Трапеція (Італія)	Трапеция (Италия) хлопчик
2003	ф	Чудо-парк (короткометражний)	Чудо-парк (короткометражный)
2003	ф	Російський ковчег	Русский ковчег солдат
2003	ф	Медовий місяць	Медовый месяц Колька
2004	ф	Викрадачі книг	Похитители книг рожевощокий
2004	ф	Сищик	Сыщики 3 (фильм 9. «По трамвайному билету») другий кишеньковий злодій
2005	ф	Ад'ютанти любові	Адъютанты любви Ежен Богарне
2005	ф	Аеропорт 22 серія	Аэропорт епізод
2006—[[Закон і порядок у кіно|Закон і порядок]]	с	Закон и порядок. Преступный умысел	Рудик (патологоанатом)
2006	ф	Папараца	Папараца Антон
2006—[[Кодекс честі-3 у кіно|Кодекс честі-3]]	с	Кодекс чести-3	фільм 1 Гриша
2007	ф	Смокінг по-рязанськи	Смокинг по-рязански Семен Ратько
2007	с	Татусеві дочки	Папины дочки заробітчанин
2008	ф	Небезпечний зв'язок	Опасная связь Ігор
2008	с	Моя прекрасна няня	Моя прекрасная няня (серия 149. «Утечка информации») Олег, артист мюзиклу
2008	ф	П'ять кроків по хмарах	Пять шагов по облакам — ведучий заходу
2009	ф	Останній вагон	Последний вагон пасажир
2009	ф	Лапа моя (короткометражний фільм, 2009)	Лапа моя головна роль
2009	ф	Ласковий май	Ласковый май	Андрій Разін
2009	ф	Анна Кареніна	Анна Каренина Микола Щербацький
2009	ф	Відблиски	Отблески	Ігор Дмитрович Шевцов
2010	ф	Глухар в кіно	Глухарь в кино	Олег Петрович Зінкевич, мажор
2010	ф	Хроніки зради	Хроники измены	Єгор
2010—[[Робінзон у кіно|Робінзон]]	с	Робинзон	'Сергій Балаян'
2010	ф	Діаманти. Крадіжка	Бриллианты.Похищение продавець діамантів реж. Рустам Хамдамов
2010	ф	Будинок зразкового утримання	Дом образцового содержания	Ігор
2010	с	Щастя є	Счастье есть	Павло Каменський, викладач
2011	ф	Кохання-зітхання 3	Любовь-морковь 3	Міша
2011	ф	Моя шалена родина	Моя безумная семья	Максим
2013	ф	Країна хороших діточок	Страна хороших деточек Повноважний представник
2013	ф	До побачення, хлопчики	До свидания, мальчики Олексій Єгоров
2014	ф	Хлопчики+дівчатка=	Плоский
2014	с	Бігуча від кохання	Бегущая от любви	Віктор Панков
2016	с	Опікун	Опекун	Ігор Мещеряков
2016	ф		Шоколадна фабрика	Шоколадная фабрика / 'інженер'
2017	с	Чисто московські вбивства	Чисто московские убийства	Сергій Єрохін
2018	ф		Короткі хвилі	Короткие волны / ' '
2018	с	Декабристка	Декабристка	Соболев
2019	с	Пекар і красуня	Пекарь и красавица	ведучий
2019	с	Утриманки	Содержанки	ведучий

Музична творчість

• 2011 — Записав декілька ретро-шлягерів, виконуваних на світських заходах^[8].

Примітки

1. Центр «Миротворець»: Манучаров В'ячеслав Рафаельович. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
2. Екатерина Филимонова. Вячеслав Манучаров: «Если бы я не сбросил 40 килограммов, Семенович меня бы не подняла». 7 дней. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 2 червня 2012.
3. Манучаров Вячеслав. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
4. Мати Кадирова, Охлобистін та ФСБшники. Хто увійшов у 14-й санкційний список ЄС. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 червня 2024.
5. Бывшая жена Вячеслава Манучарова умерла от инсульта на 30-м году жизни. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 16 березня 2022.
6. Указ Президента Российской Федерации от 3 мая 2018 года № 182 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.
7. Официальный сайт Театра эстрады имени А. Райкина. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
8. Официальный сайт актёра театра и кино. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2014.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 18 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю В'ячеслава Манучарова порталу TheBestPhotos.ru [Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine.]
•  В'ячеслав Манучаров у соцмережі «Facebook»
•  В'ячеслав Манучаров у соцмережі «Твіттер»