Мамардашвілі Мераб

Мераб Мамардашвілі (15 вересня 1930, Ґорі — 25 листопада 1990, Москва) — грузинський філософ, доктор філософських наук (1968), професор (1972).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мамардашвілі.

Мамардашвілі Мераб
груз. მერაბ მამარდაშვილი
Народився	15 вересня 1930(1930-09-15)[1][2][…] Горі, Соціалістична Радянська Республіка Грузія[d], Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[3]
Помер	25 листопада 1990(1990-11-25)[1][2][…] (60 років) Москва, СРСР[3]
Поховання	пантеон Сабуртало
Країна	СРСР
Діяльність	філософ, викладач університету
Галузь	філософія мови, філософія свідомості, філософська антропологія, історія філософії і феноменологія
Alma mater	філософський факультет МДУd (1954)
Науковий ступінь	доктор філософських наук (1970)
Вчене звання	професор[d]
Науковий керівник	Ойзерман Теодор Ілліч
Відомі учні	Olesya Fokinad
Знання мов	російська[4] і грузинська
Заклад	МДУ, Тбіліський державний університет і Вищі курси сценаристів і режисерівd
Партія	КПРС
Сайт	mamardashvili.com
Висловлювання у Вікіцитатах

Філософська і просвітницька діяльність Мераба Мамардашвілі зіграла важливу роль у становленні незалежної філософської думки в Радянському союзі. Велике духовне і освітнє значення мали курси лекцій, прочитані ним у 1970—1980-х у різних вишах Москви та інших міст, в університетах Франції, Німеччини та інших країн, а також численні інтерв'ю і бесіди з ним, записані і видані в роки перебудови.

Життєпис

Народився в м. Ґорі в Грузії, у родині військовослужбовця.

Через призначення батька у 1938 році мешкав у Києві, згодом у Вінниці. Повернувся до Грузії під час Другої світової війни.

У 1955 році закінчив філософський факультет Московського державного університету. Працював в редакціях журналів «Питання філософії» і «Проблеми миру і соціалізму» (Прага), в Інституті міжнародного трудового руху. В 1968—1974 — заступник головного редактора журналу «Питання філософії». У 1974 був звільнений з ідеологічних причин. З 1980 — співробітник Інституту філософії АН Грузії (Тбілісі).

Філософія

Основна тема філософії Мамардашвілі — феномен свідомості і його значення для становлення людини, культури, пізнання. Свідомість Мамардашвілі розглядав як космічне явище, пов'язане з основами буття, а онтологію свідомості він вважав невід'ємною структурою сучасної парадигми раціональності. Спосіб філософствування Мамардашвілі називають «сократичним», оскільки він, як і Сократ, не залишив після себе письмового спадку.

Відомі курси лекцій Мамардашвілі:

• «Проблеми аналізу свідомості»
• «Вступ до філософії» [Архівовано 19 червня 2011 у Wayback Machine.] (1978−1980)
• «Сучасна європейська філософія: XX век» (1978−1980)
• «Лекції по античній філософії» [Архівовано 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (1979—1980)
• «Філософія мистецтва»
• «Аналітика пізнавальних форм і онтологія свідомості» (1979—1980)
• «Картезіанські розуми» про філософію Декарта (1981—1982)
• «Кантіанські варіації» про філософію Канта (1981—1982)
• Прустівські лекції (1982, 1984, перший і другий курси)
• Лекції по естетиці мислення (видані в книгах «Беседы о мышлении»)
• «Досвід фізичної метафізики»

Примітки

1. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Большая российская энциклопедия. Электронная версия — Большая российская энциклопедия, 2016.

   d:Track:Q114716001d:Track:Q5061737
4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела

• Володимир Дергачев. «Громадянство невідомої батьківщини» [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
• Едуард Щербенко. «Ціна простих речей. Політична актуальність Мамардашвілі» [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
• сайт не актуальний [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]

Література

• Мамардашвілі, Мераб Костянтинович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 359. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.