Малінін Михайло Сергійович

Малінін Михайло Сергійович
Малінін Михайло Сергійович
Малинин Михаил Сергеевич
Народження	28 грудня 1899; с. Полутино, Костромська губернія, Російська імперія
Смерть	24 січня 1960 (60 років); Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Вид збройних сил	піхота
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1919-1960
Партія	КПРС
Член	ЦК КПРС
Звання	Генерал армії
Командування	32-а механізована бригада ; штаб 7-го механізованого корпусу ; штаб Ярцевської групи військ ; штаб 16-ї армії ; штаб Брянського фронту ; штаб Донського фронту ; штаб Центрального фронту ; штаб Білоруського фронту ; штаб 1-го Білоруського фронту ; штаб Групи радянських військ у Німеччині
Війни / битви	Громадянська війна в Росії ; Радянсько-фінська війна (1939-1940) ; Друга світова війна ; Угорська революція 1956 року
Нагороди	Іноземні нагороди
	Медаль «За Варшаву 1939-1945»
	Малінін Михайло Сергійович у Вікісховищі

Михайло Сергійович Малінін (рос. Малинин Михаил Сергеевич;нар. 28 грудня 1899, с. Полутино, Костромська губернія, Російська імперія — пом. 24 січня 1960, Москва, СРСР) — радянський воєначальник, генерал армії. Герой Радянського Союзу (1945). У 1952—1956 роках був кандидатом у члени ЦК КПРС. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1956—1960 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Коротка інформація Малінін Михайло Сергійович, Малинин Михаил Сергеевич ...

Закрити

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малінін.

Народився в селі Полутино Костромської губернії в сім'ї селян. Закінчив сільську школу. Працював теслярем.

У 1919 році почав служити у Червоній армії. Закінчив 2-гу Московську піхотну школу в 1921 році, курси командного складу в 1923 році, Військову академію імені М. В. Фрунзе в 1931 році, академічні курси при Академії моторизації і механізації Червоної армії в 1933 році. Командир стрілецького взводу, стрілецької роти, начальник полкової школи, командир стрілецького батальйону, начальник штабу стрілецького полку, начальник оперативного відділення штабу стрілецької дивізії в Московському військовому окрузі, начальник відділу штабу Уральського військового округу, командир механізованої бригади в Забайкальському військовому окрузі.

Під час радянсько-фінляндської війни — начальник оперативного відділу штабу 7-ї армії. З квітня 1940 року — начальник штабу 9-го механізованого корпусу.

У роки Другої світової війни — начальник штабу 16-ї армії Західного фронту, штабів Брянського, Донського, Центрального, Білоруського і 1-го Білоруського фронтів, генерал-майор, з грудня 1942 року — генерал-лейтенант. Брав участь в підготовці і проведенні операцій при обороні Москви, контрнаступі під Москвою і під Сталінградом, у битві під Курськом, форсуванні Дніпра, у Білоруській, Варшавсько-Познаньській, Східно-Померанській і Берлінській операціях.

У післявоєнні роки — начальник штабу Групи радянських військ в Німеччині, начальник Головного штабу Сухопутних військ, головний інспектор Радянської Армії, генерал-полковник. У 1952—1960 роках — перший заступник начальника Генерального штабу. З 3 серпня 1953 року — генерал армії.

У ході Угорського повстання 1956 року перебував в Угорській Народній Республіці, де брав участь в розробці і здійсненні планів дій радянських військ, за що був нагороджений орденом Кутузова 1-го ступеня.

Михайло Сергійович Малінін помер 24 січня 1960 року в Москві. Похований на Новодівочому кладовищі.

Перша дружина вважалася загиблою, насправді вона потрапила в полон на окупованій території і до 1944 року не могла дати про себе знати.

Друга дружина — Надія Григорівна Грекова, Голова Верховної Ради Білоруської РСР^[1].