Максимов Микола Валерійович

Микола Валерійович Максимов (нар. 18 липня 1987, м. Глухів Глухівського району (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР — пом. 6 травня 2022, поблизу м. Попасної (з 2020 р. — Попаснянської міської громади Сєвєродонецького району) на Луганщині — український військовий, сержант 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Микола Максимов Максимов Микола Валерійович
Сержант
Файл:Максимов Микола.jpg
Загальна інформація
Народження	18 липня 1987(1987-07-18) м. Глухів Глухівського району (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	6 травня 2022(2022-05-06) (34 роки) м. Попасна (з 2020 р. - Попаснянської міської громади Сєвєродонецького району), Луганська область (загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Національність	українець
Alma Mater	Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Військова служба
Роки служби	2015—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Формування	58 ОМПБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Командування
ОК «Північ»
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимов.

Життєпис

Народився 18 липня 1987 року в місті Глухові на Сумщині. З 2015 року перебував на військовій службі у складі ЗС України, був учасником війни на сході України в складі АТО та ООС. Обіймав військову посаду командира відділення розвідувального взводу 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. У 2018 році вступив на дошкільний факультет Глухівського національного педагогічного університету імені Довженка, який закінчив за спеціальністю 014 Середня освіта (Фізична культура). З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Загинув 6 травня 2022 року поблизу м. Попасної (з 2020 року — Попаснянської міської громади Сєвєродонецького району) на Луганщині під час мінометного обстрілу. За словами побратимів, Микола Максимов виводив людей в безпечне місце, але сам загинув. Поховали загиблого 12 травня 2022 року в рідному місті на Веригинському кладовищі^[1][2][3][4]. Нагороду загиблого 31 січня 2023 року сестрі вручив т.в.о. голови Сумської ОВА – перший заступник голови ОВА Тарас Савченко^[5][6].

Родина

У загиблого залишилася рідна сестра.

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Вшанування пам'яті

Примітки

1. В бою на Донеччині загинув глухівчанин Микола Максимов. Глухів.info (укр.). 7 травня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
2. На Луганщині під час мінометного обстрілу загинув глухівчанин Микола Максимов. https://kourier.in.ua (укр.). 8 травня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
3. Марковська, Юлія (8 травня 2022). Під час мінометного обстрілу загинув військовий із Сумщини. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 11 вересня 2022.
4. У Глухові провели в останню путь захисника України Миколу Максимова. https://sumy.today (укр.). 12 травня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
5. Двоє бійців з Шосткинщини нагороджені орденами «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. ШосткаNews.City (укр.). Процитовано 5 березня 2023.
6. У Сумах вручали державні нагороди родинам загиблих захисників, у т.ч. й з Шосткинщини - SHOSTKA.INFO :: интернет газета Шостка. Новости Шостка. ШОСТКА.INFO (рос.). Процитовано 5 березня 2023.

Джерела

• Указ Президента України від 21 липня 2022 року № 523/2022 «Про відзначення державними нагородами України»