Мадлен Олбрайт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олбрайт.

Мадле́н Корбел Олбра́йт (англ. Madeleine Korbel Albright, при народженні Марія Яна Корбелова, чеськ. Marie Jana Korbelová; 15 травня 1937(19370515), Прага, Чехословаччина — 23 березня 2022, Вашингтон) — американська політична діячка, дипломатка, письменниця, політологиня та викладачка чеського походження. Постійна представниця США при ООН. Державна секретарка США (1997–2001).

Мадлен Олбрайт
англ. Madeleine Albright
64-та Державний секретар США
23 січня 1997 — 20 січня 2001
Президент	Білл Клінтон
Попередник	Воррен Крістофер
Наступник	Колін Пауелл
20-та Постійна представниця США в ООН
27 січня 1993 — 21 січня 1997
Президент	Білл Клінтон
Попередник	Едвард Перкінс
Наступник	Білл Річардсон
Народився	15 травня 1937(1937-05-15)[1][2][…]  Прага, Чехословаччина[1][3]
Помер	23 березня 2022(2022-03-23)[4][5][6] (84 роки)  Вашингтон, США[7][6]
Похований	цвинтар Оак Гіллd[6]
Відомий як	дипломат, політична діячка, письменниця, політолог, посолка, викладачка університету, публіцистка, міністерка, міністр закордонних справ, автобіограф
Місце роботи	Джорджтаунський університет
Країна	Чехословаччина  США
Національність	євреї[8]
Alma mater	Коледж Веллслі[9], Колумбійський університет, Університет Джонса Гопкінса, Paul H. Nitze School of Advanced International Studiesd[9], Kent Denver Schoold і Школа міжнародних відносин Колумбійського університетуd
Політична партія	Демократична партія США
Батько	Йозеф Корбел
Мати	Anna Spiegelovád
У шлюбі з	Joseph Albrightd[10]
Діти	Alice Albrightd[10], Anne Korbel Albrightd[10] і Katie Albrightd[10]
Релігія	Єпископальна церква
Нагороди	Anna Lindh Memorial Fundd премія Свободиd (1999) Democracy Service Medald Національна зала слави жінок (1998) Жива легенда Бібліотеки Конгресуd (квітень 2000) Зал слави жінок Колорадоd (2010) Theodore Roosevelt Awardd (2009) Премія Елізабет Блеквелd (2001) почесний доктор Браунського університетуd (28 травня 2001) Член Американської академії мистецтв і наук Great Gold Medal of Masaryk Universityd (2000) почесний доктор[d] (7 червня 2008) почесний доктор Брандейського університетуd Honorary doctor of the University of Gdańskd почесний доктор Університету Маяміd (12 травня 2006) Silver Medal of the President of the Senated (2019) Great Immigrants Awardd (2006) премія Маргарет Брентd (1996)
Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 15 травня 1937 в Празі.^[11] Батько Мадлен Йозеф Корбел був чехословацьким дипломатом, що перейшов із юдаїзму в католицизм.^[12]

Бабуся називала її прізвиськом «Мадленка», яке закріпилося під час навчання в пансіоні в Швейцарії і в школі Kent Denver в Денвері. Згодом Мадлен перейшла в Єпископальну церкву (Англіканська церква в США).

У 1939 сім'я виїхала з Чехословаччини до Лондона.^[13] Після закінчення Другої світової війни вони повернулися до Чехословаччини, де батько знову перебував на дипломатичній службі, зокрема був послом Чехословаччини в Югославії^[14]. Після приходу до влади в Чехословаччині комуністів Йосип Корбелі з родиною емігрував до США, де викладав в Університеті Денвера.

У 1957 отримала американське громадянство.^[15][16]

Після закінчення факультету політології Велеслейского університету штату Массачусетс в 1959 одружилася з журналістом Джозефом Меділлом Паттерсоном Олбрайтом (англ. Joseph Medill Patterson Albright), з яким познайомилася на тимчасовій роботі в газеті Denver Post. Після цього закінчила факультет права Колумбійського університету, здобувши ступінь магістра. В шлюбі мали трьох дочок. Розлучилися в 1982 році.^[17]

У вересні 2009 відкрила виставку своєї колекції ювелірних виробів у Музеї мистецтва та дизайну в Нью-Йорку, яка тривала до січня 2010.^[18] У 2009 році Олбрайт також опублікувала книгу Read My Pins: Stories from a Diplomat's Jewel Box про свої шпильки.^[19] У 2012 році опублікувала автобіографічну книгу «Празька зима» — особисту історію з 1937 до 1948 року, з широким охопленням життя у Чехословаччині у ці часи.^[20][21]

Після 2016 очолювала консалтингову фірму Albright Stonebridge Group^[22] і була головою дорадчої ради Гаазького інституту глобальної справедливості, заснованого в 2011 році в Гаазі.^[23] Вона також була почесною головою Всесвітнього проекту справедливості (WJP).^[24]

Померла від раку 23 березня 2022, у віці 84 років^[25].

Політична кар'єра

Політичну діяльність почала як активістка Демократичної партії США, в 1972 увійшла до команди сенатора Едмунда Маскі.

У 1976–1978 була помічницею сенатора з питань законодавчої роботи.

У 1978 призначена членкинею Ради національної безпеки при президенті США Джиммі Картері, відповідала за зв'язки з громадськістю.

У 1982–1993 була професоркою Джорджтаунського університету, вела семінар з політики СРСР і країн Східної Європи, керувала програмою «Жінки у зовнішній політиці», очолювала Центр за національну політику.

У 1992 стала радницею Білла Клінтона і після його обрання на пост президента призначена на посаду постійної представниці США при ООН. Під час її роботи в ООН були вкрай напружені відносини з Генеральним секретарем ООН Бутрос Бутрос Галі^[26].

Державна секретарка США

У 1997 році отримала призначення на посаду державного секретаря в адміністрації президента Білла Клінтона. Олбрайт була прихильницею жорсткого курсу США в міжнародних відносинах, виступала за посилення позицій США в НАТО, за всебічний захист інтересів США, не зупиняючись і перед застосуванням військової сили. Під час її роботи підірвали посольства США в Кенії і Танзанії.^[27]

У 2000 році вона відвідала з візитом Північну Корею, де зустрілася з Кім Чен Іром.^[28]

25 вересня 2007 разом з кількома іншими держсекретарями США у відставці підписала лист, що закликає Конгрес США не ухвалювати резолюції 106 про геноцид вірмен^[29].

Нагороди та відзнаки

• Орден Білого Лева (Чехія, (1997)
• Великий Хрест ордена Білого Лева, (1992)
• Орден королеви Єлени
• Орден Хреста землі Марії
• Обрана до Національної зали слави жінок (1998).

Книги

• Madam Secretary (2003) ISBN 0-7868-6843-0
• The Mighty and the Almighty: Reflections on America, God, and World Affairs (2006) ISBN 0-06-089257-9.
• Prague Winter: A Personal Story of Remembrance and War, 1937—1948 , 2012