Магура Ігор Сильвестрович

Магура Ігор Сильвестрович (22 листопада 1928, м.Київ — 2 квітня 2022, Київ) — доктор біологічних наук, професор, академік НАН України. Син українського археолога Сильвестра Магури.

Магура Ігор Сильвестрович
Народився	22 листопада 1928(1928-11-22) м.Київ
Помер	2 квітня 2022(2022-04-02) (93 роки) м. Київ
Місце проживання	Київ, Петербург
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	біофізик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний медичний університет
Галузь	фізіологія, біофізика
Заклад	Київський національний університет, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України
Вчене звання	академік НАН України
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Науковий керівник	Данило Воронцов
Відомі учні	Нана Войтенко
Членство	НАНУ
Батько	Магура Сильвестр Сильвестрович
Нагороди

Коротка біографія

• 1953 — закінчив військово-морський факультет 1-го Ленінградського медичного інституту.
• 1953 — старший ординатор госпіталю
• 1955 — переведено до Чорноморського флоту
• 1958 — молодший науковий співробітник відділу електрофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР.
• 1963 — у відділі загальної фізіології нервової системи.
• 1963 — кандидатська дисертація на тему «Влияние ионной среды и некоторых фармакологических веществ на мембранный потенциал покоя поперечнополосатого мышечного волокна».
• Упродовж 1982-1996 — керівник відділу загальної фізіології НДІ фізіології ім. Петра Богача Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
• З 1983 обіймав посаду професора кафедри молекулярної фізіології та біофізики Київського відділення Московського фізико-технічного інституту.

Наукова діяльність

Основний напрямок наукової діяльності — електрофізіологія. Розробляв проблему нейроімунної взаємодії, зокрема досліджував імуномодулятор інтерферону та вторинні посередники його дії (олігоаденілатів) на нервові клітини, вивчав молекулярні механізми регуляції клітинної збудливості, зокрема пластичність цих процесів і роль калієвих каналів. Один із засновників і ключових лекторів Кафедри молекулярної фізіології та біофізики Київського відділення Московського фізико-технічного інституту, що згодом реорганізовано у Київський академічний університет. Також читав лекції на кафедрах біофізики та медичної радіофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в Інституті та кафедрі прикладної фізики НТУУ «КПІ». Був членом спеціалізованої вченої ради Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця за спеціальністю «Фізіологія людини і тварин» та членом редакційної ради міжнародного наукового журналу «Нейрофизиология/Neurophysyology». Має понад 300 наукових праць.

Основні праці

• Биофизика. К., 1988 (в співавт.);
• Біофізика. Підручник К., 2001. (в співавт.);
• Вплив кофеїну на електричну реакцію ацинарних клітин підшлункової залози собаки //Фізіологічний журнал 1992.
• Особенности влияния хлорпромазина, трифторперазина на электрические реакции ацинарных клеток поджелудочной железы при стимуляции пентагастрином // «Биоритмы пищеварительной системы и гомеостаз», 1994.

Нагороди

• 1983 — Державна премія СРСР в галузі науки і техніки (в співавт.)
• 1992 — Державна премія України в галузі науки і техніки
• 2010 — Премія імені О. О. Богомольця НАН України (спільно з М. Я. Співаком та І. М. Трахтенбергом, за серію праць «Проблеми вродженої імунорезистентності та вікової фізіології і токсикології»)

Джерела

• Некролог// Сайт НАН України, 04.04.2022

Література

• Вісник НАН України, 2008. № 11.
• Біографія на сторінці Бібліотеки Вернадського
• Кафедра біофізики і молекулярної фізіології: Вітаємо з 90-літтям академіка НАН України І. С. Магуру [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.]