Глухий ясенний африкат

Глухий ясенний африкат
Глухий ясенний африкат
t͡s
t͜s
Номер МФА	103 132
Кодування
HTML (десяткове)	ʦ
Юнікод (hex)	U+02A6
X-SAMPA	ts
Кіршенбаум	ts
Звучання
	noicon джерело · допомога

Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡s⟩ або ⟨t͜s⟩ (раніше — ⟨ʦ⟩). Твердий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ц.

Коротка інформація Глухий ясенний африкат, t͡s ...

Закрити

Назва

Глуха альвеолярна африката
Глухий альвеолярний африкат (англ. Voiceless alveolar affricate)
Глухий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
Глухий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiceless alveolar sibilant affricate)
Глуха ясенна африката
Глухий ясенний африкат
Глухий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості

Властивості глухого ясенного африката:

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Більше інформації Мова, Слово ...

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
німецька^[1]	Zweck	[t͡sv̥ɛk]	мета	Див. німецька фонетика
італійська^[2]	grazia	[ˈɡrät̚t͡sjä]	благодать	Див. італійська фонетика
іспанська (Чилі)	ancha	[ˈänt͡sä]	широка	У стандартній мові — /t͡ʃ/. Див. іспанська фонетика

Закрити

Зубний ламінальний ясенний

Dentalized laminal alveolar [t̻͡s̪]

Більше інформації Мова, Слово ...

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
баскська^[3]	hotz	[o̞t̻͡s̪]	холод	Див. баскська фонетика
білоруська^[4]	цеканне	[ˈt̻͡s̪ekän̪ʲe]	цекання	Див. білоруська фонетика
болгарська	цена	[t̻͡s̪ɛˈn̪a]	ціна
вірменська (східна)^[5]	ցանց	[t̻͡s̪ʰan̪t̻͡s̪ʰ]	сітка	Див. вірменська фонетика
верхньолужицька^[6]	cybla	[ˈt̻͡s̪ɪblä]	цибуля
іспанська (Мексика)	exterior	[e̞t̻͡s̪t̪e̞ˈɾjo̞r]	екстер'єр
китайська (мандарин)^[7]^[8]	早餐 / zǎocān	[t̻͡s̪ɑʊ˨˩ t̻͡s̪ʰan˥]	сніданок	Див. китайська фонетика
латвійська^[9]	cena	[ˈt̻͡s̪en̪ä]	ціна	Див. латвійська фонетика
македонська^[10]	цвет	[t̻͡s̪ve̞t̪]	квітка	Див. македонська фонетика
польська^[11]	co	[t̻͡s̪ɔ]	що?	Див. польська фонетика
румунська^[12]	preț	[pre̞t̻͡s̪]	ціна	Див. румунська фонетика
російська^[13]	царь	[t̻͡s̪ärʲ]	цар	Див. російська фонетика
сербська^[14]^[15]	циљ	[t̻͡s̪îːʎ]	ціль	Див. сербська фонетика
словацька	cudzí	[ˈt̻͡s̪ud̪͡z̪iː]	чужий
словенська^[16]	cvet	[t̻͡s̪ʋéːt̪]	цвіт	Див. словенська фонетика
угорська^[17]	cica	[ˈt̻͡s̪it̻͡s̪ɒ]	кошеня	Див. угорська фонетика
українська^[18]	цей	[t̻͡s̪ɛj]	—	Див. українська фонетика
чеська^[19]	co	[t̻͡s̪o̝]	що?	Див. чеська фонетика
чеченська	церг	[t̻͡s̪erg]	зуб

Закрити

У китайській мові звичайний /t͡s/ («ц») протиставляється аспірованому звукові /t͡sʰ/ («ц» з придихом) . У піньїні вони розрізняються за типом фонації: /t͡s/ записується як дзвінкий z (кириличне «з»; за старою російською транслітерацією — «цзи»); /t͡sʰ/ записується як глухий с (кириличне «ц»).

Ясенний невеляризований

Non-retracted alveolar [t͡s]

Більше інформації Мова, Слово ...

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька	хьаца	[χaˈtsa]	граб	Див. абхазька фонетика
адигейська	цэ	[t͡sa]	зуб
англійська (кокні)^[20]	tea	[ˈt͡səˑi̯]	чай	Див. англійська фонетика
арабська (найді)^[21]	ك‍يف	[t͡saif]	як?
гебрейська	צבע	[ˈt͡se̞vä]	колір	Див. гебрейська фонетика
голландська (Гронінген)	mat	[ˈmat͡sʰ]	мата	Див. голландська фонетика
грузинська^[22]	კაცი	[kʼɑt͡si]	чоловік
грецька	κορίτσι	[ko̞ˈɾit͡si]	дівчина	Див. грецька фонетика
данська^[23]	to	[ˈt̻͡s̺oːˀ]	два	Зазвичай — /tˢ/ або /t/. Див. данська фонетика
есперанто	ceceo	[t͡seˈt͡seo]	цеце	Див. фонетика есперанто
кабардинська	цы	[t͡sə]	волосся
кантонська	擠 / zai1	[t͡sɐi˥]	вичавити	Див. кантонська фонетика
люксембурзька^[24]	Zuch	[t͡suχ]	поїзд	Див. люксембурзька фонетика
мальтійська	zokk	[t͡sokː]	стовбур
маратхі	चव	[t͡səv]	смак	Див. фонетика маратхі; залежно від слова च може вимовлятися як /tʃə/
французька (Квебек)	petit	[pət͡si]	маленький	Алофон /t/ перед /i, y/. Див. французька фонетика
японська	つなみ / tsunami	[t͡su͍namʲi]	цунамі	Див. японська фонетика

Закрити

Примітки

[1]
Mangold, (2005), с. 50 and 52.
[2]
Canepari, (1992), с. 75—76.
[3]
Hualde, Lujanbio & Zubiri (2010:1).
[4]
Padluzhny, (1989), с. 48-49.
[5]
Kozintseva, (1995), с. 6.
[6]
Šewc-Schuster, (1984), с. 22 and 38).
[7]
Lee та Zee, (2003), с. 109—110.
[8]
Lin, (2001), с. 17—25.
[9]
Nau, (1998), с. 6.
[10]
Lunt, (1952), с. 1.
[11]
Rocławski, (1976), с. 160.
[12]
Ovidiu Drăghici. Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
[13]
Chew, (2003), с. 67.
[14]
Kordić, (2006), с. 5.
[15]
Landau та ін., (1999), с. 66.
[16]
Pretnar та Tokarz, (1980), с. 21.
[17]
Szende, (1999), с. 104.
[18]
S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.
[19]
Palková, (1994), с. 234—235.
[20]
Wells, (1982a), с. 322—323.
[21]
Lewis jr., (2013), с. 5.
[22]
Shosted та Chikovani, (2006), с. 255.
[23]
Grønnum, (2005), с. 120.
[24]
Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.

Джерела

Bauer, Laurie; Warren, Paul; Bardsley, Dianne; Kennedy, Marianna; Major, George (2007), New Zealand English, Journal of the International Phonetic Association, 37 (1): 97—102, doi:10.1017/S0025100306002830, архів оригіналу за 23 травня 2017, процитовано 14 березня 2016
Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
Chew, Peter A. (2003), A computational phonology of Russian, Universal Publishers
Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2013), 7 South African, Practical Phonetics and Phonology (вид. 3rd), Routledge, с. 193—194, ISBN 978-0-415-50650-2
Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 березня 2016
Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN 9781444183092
Grønnum, Nina (2005), Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd), Copenhagen: Akademisk Forlag, ISBN 87-500-3865-6, архів оригіналу за 27 листопада 2016, процитовано 14 березня 2016
Hualde, José Ignacio; Lujanbio, Oihana; Zubiri, Juan Joxe (2010), Goizueta Basque (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (1): 113—127, doi:10.1017/S0025100309990260, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 14 березня 2016
Jacobson, Steven (1995), A Practical Grammar of the Central Alaskan Yup'ik Eskimo Language, Fairbanks: Alaska Native Language Center, ISBN 978-1-55500-050-9
Kara, Dávid Somfai (2002), Kazak, Lincom Europa, ISBN 9783895864704
Kara, Dávid Somfai (2003), Kyrgyz, Lincom Europa, ISBN 3895868434
Kordić, Snježana (2006), Serbo-Croatian, Languages of the World/Materials; 148, Munich & Newcastle: Lincom Europa, ISBN 3-89586-161-8
Kozintseva, Natalia (1995), Modern Eastern Armenian, Lincom Europa, ISBN 3895860352
Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2003), Standard Chinese (Beijing), Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 109—112, doi:10.1017/S0025100303001208
Lewis jr., Robert Eugene (2013), Complementizer Agreement in Najdi Arabic (PDF), архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2021, процитовано 14 березня 2016
Lin, Hua (2001), A Grammar of Mandarin Chinese, Lincom Europa, ISBN 3-89586-642-3
Lunt, Horace G. (1952), Grammar of the Macedonian Literary Language, Skopje
Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 9783411040667
Nau, Nicole (1998), Latvian, Lincom Europa, ISBN 3-89586-228-2
Padluzhny, Ped (1989), Fanetyka belaruskai litaraturnai movy, ISBN 5-343-00292-7
Palková, Zdena (1994), Fonetika a fonologie češtiny, ISBN 978-8070668436
Penhallurick, Robert (2004), Welsh English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 98—112, ISBN 3-11-017532-0
Peters, Jörg (2010), The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 239—246, doi:10.1017/S0025100310000083
Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980), Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego, Katowice: Uniwersytet Śląski
Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977), A handbook of Polish pronunciation for English learners, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, архів оригіналу за 29 вересня 2014, процитовано 14 березня 2016
Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007), An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects, Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 143—172, doi:10.1017/S0025100306002829
Rocławski, Bronisław (1976), Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego, Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego
Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
Szende, Tamás (1999), Hungarian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 104—107, ISBN 0-521-65236-7
Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 14 березня 2016.
Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.

[FOOTNOTEMangold200550_and_52-1] [1]
Mangold, (2005), с. 50 and 52.

[FOOTNOTECanepari199275—76-2] [2]
Canepari, (1992), с. 75—76.

[hualde-3] [3]
Hualde, Lujanbio & Zubiri (2010:1).

[FOOTNOTEPadluzhny198948-49-4] [4]
Padluzhny, (1989), с. 48-49.

[FOOTNOTEKozintseva19956-5] [5]
Kozintseva, (1995), с. 6.

[FOOTNOTEŠewc-Schuster198422_and_38)-6] [6]
Šewc-Schuster, (1984), с. 22 and 38).

[FOOTNOTELeeZee2003109—110-7] [7]
Lee та Zee, (2003), с. 109—110.

[FOOTNOTELin200117—25-8] [8]
Lin, (2001), с. 17—25.

[FOOTNOTENau19986-9] [9]
Nau, (1998), с. 6.

[FOOTNOTELunt19521-10] [10]
Lunt, (1952), с. 1.

[FOOTNOTERocławski1976160-11] [11]
Rocławski, (1976), с. 160.

[12] [12]
Ovidiu Drăghici. Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[FOOTNOTEChew200367-13] [13]
Chew, (2003), с. 67.

[FOOTNOTEKordić20065-14] [14]
Kordić, (2006), с. 5.

[FOOTNOTELandauLončarićHorgaŠkarić199966-15] [15]
Landau та ін., (1999), с. 66.

[FOOTNOTEPretnarTokarz198021-16] [16]
Pretnar та Tokarz, (1980), с. 21.

[FOOTNOTESzende1999104-17] [17]
Szende, (1999), с. 104.

[18] [18]
S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.

[FOOTNOTEPalková1994234—235-19] [19]
Palková, (1994), с. 234—235.

[FOOTNOTEWells1982a322—323-20] [20]
Wells, (1982a), с. 322—323.

[FOOTNOTELewis_jr.20135-21] [21]
Lewis jr., (2013), с. 5.

[FOOTNOTEShostedChikovani2006255-22] [22]
Shosted та Chikovani, (2006), с. 255.

[FOOTNOTEGrønnum2005120-23] [23]
Grønnum, (2005), с. 120.

[FOOTNOTEGillesTrouvain201367—68-24] [24]
Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]