Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Дзвінкий ретрофлексний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/^[1].

Дзвінкий ретрофлексний фрикативний
ʐ
Номер МФА	137
Кодування
HTML (десяткове)	ʐ
Юнікод (hex)	U+0290
X-SAMPA	z`
Кіршенбаум	z.
Брайль[en]
Зображення

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного фрикатива — /ʒ/^[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.

Назва

• Дзвінкий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
• Дзвінкий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
• Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Властивості

Властивості дзвінкого ретрофлексного фрикативного:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька		абжа	[ˈabʐa]	половина	Див. абхазька фонетика
адигейська		жъы	[ʐ̻ə]	старий
в'єтнамська (півд.)		rô	[ʐow]	діамант	Див. в'єтнамська фонетика
італійська (діал.)[2]		caso	[ˈkäːʐo]	випадок	У стандартній мові — [z]. Див. італійська фонетика
китайська		肉 / ròu	[ʐoʊ̯˥˩]	м'ясо	Інколи вимовляється як [ɻ]. Див. китайська фонетика
нижньолужицька[3][4]		Łužyca	[ˈwuʐɨt͡sa]	Лужиця	У верхньолужицькій — [ʒ].
польська[5]		żona	[ˈʐ̻ɔn̪ä]	дружина	Див. польська фонетика
російська[5]		жена	[ʐɨ̞ˈna]	дружина	Див. російська фонетика
сербська		жут	[ʐûːt̪]	жовтий	Див. сербська фонетика
словацька[6]		žaba	[ˈʐäbä]	жаба
українська		жаба	[ˈʐɑbɐ]	—	Див. українська фонетика

Примітки

1. Wells (2014:98-9)
2. Canepari, (1992), с. 73.
3. Šewc-Schuster (1984:40–41)
4. Zygis (2003:180–181, 190–191)
5. Hamann (2004:65)
6. Hanulíková & Hamann (2010:374)

Джерела

• Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
• Hamann, Silke (2004), Retroflex fricatives in Slavic languages (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 53—67, doi:10.1017/S0025100304001604, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 14 квітня 2016
• Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010), Slovak (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (3): 373—378, doi:10.1017/S0025100310000162, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 червня 2022
• Lunsford, Wayne A. (2001), An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan (PDF), M.A. thesis, University of Texas at Arlington, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 14 квітня 2016
• Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 квітня 2016
• Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013), Mapudungun, Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 87—96, doi:10.1017/S0025100312000369, архів оригіналу за 6 листопада 2018, процитовано 14 квітня 2016
• Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
• Zygis, Marzena (2003), Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 14 квітня 2016
• Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.