Палац Ліхтенштейн

Палац Ліхтенштейн — заміський бароковий палац династії Ліхтенштейнів, один з двох віденських палаців родини (інший — міський палац). Розміщений у 9 віденському районі Альзерґрунд. Поміж палацом і літнім палацом Бельведер розбитий парк, який з початку 2012 відкритий для відвідування. Частина приватного зібрання князів Ліхтенштейнів розміщені у картинній галереї палацу.

Палац Ліхтенштейн
48°13′21.000000099988″ пн. ш. 16°21′33.840000100003″ сх. д.
Тип	палац і пам'ятка культури[1]
Статус спадщини	пам'ятка культурної спадщини[d][1]
Країна	Австрія : ISO3166-1 alpha-3:AUT; ISO3166-1 цифровий:040;
Розташування	Альзерґрунд[1][2]
Архітектурний стиль	бароко
Архітектор	Domenico Egidio Rossid
Засновано	1688
Власник	Франц де Паула фон Ліхтенштейн
Палац Ліхтенштейн (Австрія)
Палац Ліхтенштейн у Вікісховищі

Палац Ліхтенштейн. Худ. Каналетто. 1760

Палацовий сад

Бібліотека

Історія

Князь Ганс Адам I фон Ліхтенштейн купив у графа Ауерсперга 1687 сад на передмісті Відня Россау^[de]. У південній частині ділянки він вирішив закласти палац, у північній броварню, селище Ліхтеншталь^[de]. Він оголосив 1688 конкурс на проєкт палацу. У ньому брали участь Йоган Фішер фон Ерлах, Доменіко Россі, Доменіко Мартінеллі, чий проєкт 1692 затвердив князь. Будівництво вартістю понад 50.000 гульденів 1700 завершили. Оздобленням у 1710-х роках серед інших займався художник з Італії Андреа Поццо. Бароковий сад переробили 1820 у класицистичному стилі.

У палаці впродовж 1805—1938 років розміщувалась сімейна колекція династії Ліхтенштейнів, що була відкрита для відвідування. На час війни колекцію перевезли до нейтрального Ліхтенштейну. Впродовж 1960-х і 1970-х років палац Ліхтенштейнів здавався в оренду для мистецьких виставок. З 26 квітня 1979 тут розміщувались збірки музею «20er Haus», який переїхав 2001 до нової будівлі.

З 29 березня 2004 по кінець 2011 тут розміщувалась експозиція Музею Ліхтенштейнів з 1600 картин, скульптур, що відтворює 5 віків історії мистецтв. Її відвідувало за рік до 300.000 екскурсантів. Це одна з найбільших приватних збірок, чия основна частина зберігається у замку Вадуц і належить фонду князів Ліхтенштейну^[3] (нім. Stiftung Fürst Liechtenstein). Колекція є одним з найбільших і найбільш цінних приватних колекцій творів мистецтва в світі, чия основна база в Вадуці (Ліхтенштейн) є. Як палацу, так само є колекція належить принца Ліхтенштейну фонду.

15 листопада 2011 було оголошено, що з січня 2012 припиняється відвідування палацу Ліхтенштейн, його регулярна робота як музею, а назва Музей Ліхтенштейнів більше не використовуватиметься. Експозиція буде доступною для груп з 2013 лише в «Ніч музеїв».^[4] У будівлі розміщуватиметься дирекція Energy Exchange Austria^[5]

Див. також

• Музей сучасного мистецтва (Відень)
• Бельведер (Відень)

Примітки

1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.

   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
2. archINFORM — 1994.

   d:Track:Q265049
3. Stiftung Fürst Liechtenstein^[de]
4. Aus für Museumsbetrieb im Palais (нім.)
5. Energy Exchange Austria^[de]

Джерела

• Helmuth Furch: Herr Meister Ambrosius Ferrethi, Heiligenkreuzer Untertan und Richter in Steinbruch an der Leitha. Gartenpalast Liechtenstein. In: Mitteilungen des Museums- und Kulturverein Kaisersteinbruch. Nr. 38, 1995, S. 43–45. (нім.)
• Bruno Grimschitz: Wiener Barockpaläste, Der Gartenpalast Liechtenstein in der Roßau. Wiener Verlag 1947, S. 6ff. (нім.)
• Johann Kräftner, Gottfried Knapp (Hrsg.): Liechtenstein Museum. Ein Haus für die Künste. Das Gartenpalais in der Rossau. Prestel, Wien 2004, ISBN 3-7913-3138-8. (нім.)
• Alfred Wolf: Alsergrund-Chronik. Von der Römerzeit bis zum Ende der Monarchie. Wolf, Wien 1981, ISBN 3-900447-00-4. (нім.)

Посилання

• Website Palais Liechtenstein (нім., англ.)
• Palais Liechtenstein auf planet-vienna.com (нім.)
• Gartenpalais Liechtenstein (нім.)

• Шенбрунн