Літяга південна

Літяга південна (Glaucomys volans) — вид гризунів родини вивіркових.

? Літяга південна
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Ряд: Гризуни (Rodentia) Підряд: Вивірковиді (Sciuromorpha) Родина: Вивіркові (Sciuridae) Рід: Літяга (Glaucomys) Вид: Літяга південна
Біноміальна назва
Glaucomys volans (Linnaeus, 1758)
Ареал виду[2]
Посилання
Вікісховище: Glaucomys volans Віківиди: Glaucomys volans EOL: 347431 ITIS: 180170 МСОП: 9240 NCBI: 64683

Поширення

Країни поширення: Канада (Онтаріо, Квебек), Гватемала, Гондурас, Мексика, США (Алабама, Арканзас, Коннектикут, Делавер, Округ Колумбія, Флорида, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Айова, Канзас, Кентуккі, Луїзіана, Мен, Меріленд, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Міссісіпі, Міссурі, Небраска, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Північна Дакота, Огайо, Оклахома, Пенсильванія, Род-Айленд, Південна Кароліна, Теннессі, Техас, Вермонт, Вірджинія, Західна Вірджинія, Вісконсин). Віддає перевагу листяним та змішаним лісам, особливо буково-кленовим, дубово-горіховим і тополевим. Також зустрічається в старих садах.

Життя

Glaucomys volans, Арлінгтон, Вірджинія

Використовує занедбані отвори пророблені дятлом, також використовує гнізда, кинуті птицею і гнізда вивірок. Ці тварини дуже товариські, особливо в зимовий час, коли утворюються комунальні гнізда. Раціон охоплює рослинні й тваринні продукти. Харчується комахами навесні, горіхами, насінням, фруктами до кінця року. Може їсти птахів (особливо яйця і молодь) і падло. Робить запаси на зиму. Вид активний уночі протягом усього року, за винятком украй холодних зим, коли тварина входить у стан заціпеніння. Хижаки: змії, сови, яструби, єноти, хатні коти.

Період вагітності становить близько 40 днів. Пік народжень у квітні-травні та в кінці літа на півночі, в кінці лютого-березні та вересні-жовтні на півдні. Молодь стає повністю незалежною близько 120-денного віку. Приплід звичайно складається 2-3 на півдні, 3-4 дитинчат на півночі. Самиці дають два приплоди на рік.

Морфологічні особливості

Хутро зверху сіро-коричневе, з боків — темніше, знизу — кремового кольору. Має великі темні очі й плаский хвіст. Є пухнасті мембрани, які проходять між передніми та задніми ногами й використовуються, щоб ковзати по повітрю. Довжина тіла 12-14 см, довжина хвоста 9-11 см, вага до 190 г.

Джерела

• Linzey, A.V. & NatureServe (Hammerson, G.) 2008. Glaucomys volans [Архівовано 1 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Donna Naughton The Natural History of Canadian Mammals, University of Toronto Press, 2012 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Примітки

1. IUCN (International Union for Conservation of Nature) 2008. Glaucomys volans. In: IUCN 2014. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.3. Downloaded on 14 January 2015.
2. IUCN (International Union for Conservation of Nature) 2008. Glaucomys volans. In: IUCN 2014. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.3. Downloaded on 14 January 2015.