Лінійні кораблі типу «Кінг Джордж V» (1911)

Лінійні кораблі типу «Кінг Джордж V» (не плутати з швидкими лінійними кораблями з цією ж назвою, побудованих наприкінці 1930-початку 1940) — це група з чотирьох дредноутів, побудованих для Королівського флоту на початку 1910-х років, які іноді називали супердредноутами.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лінійні кораблі типу «Кінг Джордж V».

Представник типу «Одейшес» 1913-1914 рік
Проєкт
Назва:	тип «Кінг Джордж V»
Оператори:	Велика Британія
Попередник:	Лінійні кораблі типу «Оріон»
Наступник:	Лінійні кораблі типу «Айрон Дюк»
У експлуатації:	1912–1944
Побудовано:	4
Втрачено:	1
Віддано на брухт:	3
Основні характеристики
Водотоннажність:	25,830 т (нормальна)1
Довжина:	182.2 м (загальна)1
Ширина:	27.2 м
Осадка:	8.7 м
Потужність:	20,000 кВт (27,000к.с.)
Двигуни:	2 турбіни
Швидкість:	21вузла
Дальність плавання:	6,310морських миль (11,690 км) при швидкості 10 вузлів
Екіпаж:	1114
Озброєння:	10 х 343-мм гармат 16 х 102-мм гармат 3 х 533-мм торпедні апарати
Бронювання:	Броньовий пояс: 305 мм Палуба: 25-102 мм Башти головного калібру: 280 мм Барбети: 254 мм Перебірка: 152-254 мм Бойова рубка: 279 мм

Історія служби

Кораблі цього типу провели більшу частину своєї кар'єри у складі 2-ої ескадри лінійних кораблів Домашнього та Великого флотів, іноді виконуючи роль флагманів. У жовтні 1914 року «Одейшес» налетів на міну і затонув. Крім участі в невдалій спробі перехопити німецькі кораблі, які бомбардували Скарборо, Хартлпул і Вітбі наприкінці 1914 року^[1], Ютландській битві в травні 1916 року^[2] та безрезультатній операції 19 серпня, коли німецький флот знову виходив у море, решта служби кораблів під час Першої світової війни загалом включала патрулювання та навчання в Північному морі.^[3]

Три вцілілі кораблі, були ненадовго переведені у резерв у 1919 році, а потім передані до Середземноморського флоту в 1920–1921 роках, де вони зіграли незначну роль у інтервенції союзників у Громадянську війну в Росії та Чанацькій кризі 1922 року.^[4] Перший корабель, який повернувся до Британії, «Кінг Джордж V», став навчальним кораблем у 1923 році, але два інші знову були поставлені в резерв після повернення наступного року. Наближення завершення будівництва двох лінійних кораблів типу «Нельсон» у 1927 році змусило наприкінці 1926 року продати «Кінг Джордж V» і «Аякс» на металобрухт, а «Центуріон» було перетворено на корабель-мішень, аби укластися у ліміти обмежень тоннажу згідно Вашингтонської військово-морської угоди.

Під час Другої світової війни «Центуріон» був переозброєний легкою артилерією і перетворений на блокшив, а потім був використаний як корабель-приманка з муляжами гарматних башт. «Центуріон» був відправлений в Середземне море в 1942 році для супроводу конвою на Мальту. Втім італійці швидко розгадали обман^[5].

Корабель був навмисно затоплений під час вторгнення в Нормандію в 1944 році, щоб утворити хвилеріз^[6].

Конструкція

Замовлений як частина військово-морської програми 1910–1911 рр., тип «Кінг Джордж V» був збільшеною версією попереднього типу «Оріон» з додатковим бронюванням, переглянутою схемою розміщення допоміжного озброєння та вдосконаленими засобами керування вогнем^[7].

Види з правої сторони та плани лінійних кораблів типів «Оріон» і « Кінг Георг V » із військово-морського щорічника Брассі 1915 року, перед тим, як щоглу було переміщено вперед від трубою в останніх кораблях типу.

Представники

Назва	Будівництво	Закладений	Спущений на воду	Вступив у стрій	Доля
Кінг Джордж V HMS King George V	Portsmouth Dockyard , Портсмут	16 січня 1911 року	9 жовтня 1911 року	16 листопада 1912 року	Зданий на злам у 1926 році
Сентуріон HMS Centurion	Armstrong Whitworth, Девонпорт	16 січня 1911 року	18 листопада 1911 року	22 травня 1913 року	Затоплений 7 червня 1944 року
Ейджекс HMS Ajax	Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок	27 лютого 1911 року	21 березня 1912 року	31 жовтня 1913 року	Зданий на злам у 1926 році
Одейшес HMS Audacious	Cammell Laird, Беркенгед	23 березня 1911 року	14 вересня 1912 року	15 жовтня 1913 року	Підірвався на міні 27 жовтня 1914 року

Примітки

1. Tarrant, V. E. (1999). Jutland, the German perspective : a new view of the great battle, 31 May, 1916 (українською) . [London]: Brockhampton Press. с. 28—30. ISBN 1-86019-917-8. OCLC 43879659.
2. Campbell, N. J. M. (1986). Jutland : an analysis of the fighting (англійською) . Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 204, 207—209, 346—347. ISBN 0-87021-324-5. OCLC 14175331.
3. Halpern, Paul G. (2011). The Mediterranean Fleet, 1919-1929 (англійською) . Burlington, Vt.: Ashgate Pub. Co. с. 330—333. ISBN 978-1-4094-2757-5. OCLC 769824446.
4. Halpern, Paul G. (2011). The Mediterranean Fleet, 1919-1929 (англійською) . Burlington, Vt.: Ashgate Pub. Co. с. 278—279, 287, 302, 304, 306, 325, 345, 378, 385, 401—402. ISBN 978-1-4094-2757-5. OCLC 769824446.
5. Hampshire, A. Cecil (1960). The Phantom Fleet (українмською) . London:: William Kimber & Company. с. 102—113. OCLC 654265193.
6. Burt, R. A. (1986). British battleships of World War One (англійською) . Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 181, 188. ISBN 0-87021-863-8. OCLC 14224148.
7. Burt, R. A. (1986). British battleships of World War One (англійською) . Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 169. ISBN 0-87021-863-8. OCLC 14224148.