Remove ads
Лі́кіно-Дульо́во (рос. Ликино-Дулёво) — місто обласного підпорядкування в Московській області, засноване у 1930 році, статус міста з 1937. Місто розташовано на краю Мещерської низовини, на Великому окружному залізничному кільці, за 98 кілометрів на північний схід від Москви, залізнична станція Дульово.
| місто Лікіно-Дульово | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
.svg) | |||||
| Розташування міста Лікіно-Дульово | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Муніципальний район | міський округ Лікіно-Дульово | ||||
| Код ЗКАТУ: | 46243513000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 46643113001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1930 | ||||
| Статус міста | 1937 | ||||
| Населення | 30 927 (2013) [1] | ||||
| Площа | 15 км² км²[2] | ||||
| Густота населення | 1736,5 люд./км² осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 142670, 142671, 142672, 142673 | ||||
| Телефонний код | +7 +7 4964 | ||||
| Географічні координати: | 55°42′ пн. ш. 38°57′ сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3 | ||||
| Висота над рівнем моря | 137 м м | ||||
| Вебсторінка | oz-rayon.ru/sprav/municipal_likino-dulevo.shtml | ||||
|
| |||||
|
| |||||
.png)
Remove ads
Наприкінці 18 століття Лікіно було селом, Дульово перетворилося на пустку, де в 1832 році підприємець Матвій Кузнецов побудував порцеляновий завод, навколо якого і виросло селище. В 1870 році в Лікіно заснована мануфактура О. Ф. Смирнова, навколо виросло фабричне селище.
20 листопада з цих селищ утворено робітниче селище Лікіно-Дульово. 1 грудня 1937 року воно отримало статус міста. Назва села «Дульово» походить від некалендарного імені Дуля, «Лікіно» — від Ліка, зменшувальної форми імен Полікарп, Глікерія або іншого імені, яке містить елемент лік-[3][4].
Remove ads
Місто Лікіно-Дульово має власну символіку — герб та прапор. Основою міського герба є символічне зображення містоутворюючих підприємств — Лікінського автобусного заводу, Дульовського порцелянового заводу, Лікінської мануфактури та Дульовського заводу фарб. Герб міста було затверджено 10 вересня 1997 року. Прапор міста затверджено 7 травня 1999 року.[5][6]
Місто Лікіно-Дульово є важливим центром економіки Московської області. Основними підприємствами міста ВАТ Лікінський автобусний завод (ЛіАЗ) який спеціалізується на складанні автобусів та тролейбусів, підприємство входить до складу автомобілебудівної групи ГАЗ. З 1959 року на заводі складали понад 260 тисяч автобусів.
Окрім того в місті працює ЗАТ «Дульовська порцеляна», яке засновано у 1832 році та виготовляє порцеляново-фаянсовий посуд.[7]
| Рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1931 | 12.3 | 1989 | 34.2 | 2003 | 31.4 | 2011 | 31.3 |
| 1939 | 18.5 | 1992 | 34.2 | 2005 | 31.1 | 2012 | 31.1 |
| 1959 | 24.6 | 1996 | 33.5 | 2006 | 31.1 | 2013 | 30.9 |
| 1967 | 27 | 1998 | 33.3 | 2007 | 31.0 | ||
| 1970 | 27.5 | 2000 | 33.0 | 2008 | 31.0 | ||
| 1979 | 31.8 | 2001 | 32.8 | 2010 | 31.0 |
У місті розташовано вечірнє відділення Московської академії автомобільного та тракторного машинобудування.
У Лікіно-Дульово працюють міський краєзнавчий музей та музей Дульовського порцелянового заводу.
У міській забудові переважають переважають одноповерхові дерев'яні а також 5-9 поверхові будинки. Хоча місто не є багате пам'ятками архітектури, однак в районі Дульово збереглася церква Івана Богослова яка датується початком 20 століття та належить до неовізантійського стилю. Також у місті збереглося ряд об'єктів промислової забудови які мають статус пам'яток архітектури. Зокрема Палац культури порцелянового заводу у стилі конструктивізму (поч. 1930-х рр., арх. К. С. Мельников). Також статус пам'ятки має Лікінська прядильно-ткацька мануфактура яка є першим підприємством, яке було націоналізована за декретом Раднаркому підписаному В. І. Леніним. [9]
Remove ads
У місті релігійну діяльність проводить Йоано-Богословська церква. Храм було освячено 8 травня 1887 року, а до 1917 року розпочато нову кам'яну будівлю церкви, однак завершити його так і не вдалось. Після того комуністична влада перебудувала храм на гуртожиток, потім там знаходився склад. Навесні 1991 року храм повернули православній громаді. У 1993 році почались роботи з його відновлення. У храмі знаходиться частка мощей свт. Тихона, Патріарха Московського та всія Русі а також інші Святині. [10][11]
Також у Дульово діяла домова старообрядська церква яка належала власникам фабрики. 1908 року поруч з заводом була збудована велика старообрядська п'ятиглава церква Покрови Божої Матері, архітектор Н. А. Тютюнов, однак у 1930-50-х роках її знесли.
Лікіно-Дульово належить до зони помірно-континентального клімату з характерними вторгненнями арктичного та тропічного повітря. Для міста характерна холодна зима та помірне тепле літо. Середня максимальна температура найжаркішого місяця +24°С, найхолоднішого — 15°С.
Середня багаторічна сума опадів рівна 560 мм. Число днів з опадами протягом року складає 162, середньомісячна швидкість вітру коливається від 1,6 до 2,7 м/с. [12]
- Кузнецов Матвій Сидорович — російський підприємець, перший власник Дульовського порцелянового заводу
- Новиков-Прибой Олексій Силович — радянський письменник
- Курманов Айнур — казахський політичний діяч
- Тарасов Микола Никифорович — радянський футболіст та державний діяч, міністр легкої промисловості СРСР
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads