Loading AI tools
найвищий дивізіон у системі футбольних ліг Франції З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ліга 1 (через спонсорські причини відома як Ліга 1 Убер Іатс) — найвищий дивізіон у системі футбольних ліг Франції. Вона була повністю професіональною, починаючи з часу заснування у 1932 році, крім сезону 1943-44 років, коли режим Віші заборонив професійний футбол.
Засновано | 1932 |
---|---|
Регіон | Франція Монако |
Конфедерація | УЄФА |
Кількість команд | 18 |
Рівень в ієрархії | 1 |
Пониження в класі | Ліга 2 |
Внутрішній кубок | Кубок Франції |
Міжнародні турніри | Ліга чемпіонів УЄФА Ліга Європи УЄФА Ліга конференцій УЄФА |
Поточний чемпіон | Парі Сен-Жермен |
Найбільше перемог | Парі Сен-Жермен (12 разів) |
Сайт | www.lfp.fr |
Поточний сезон |
Ліга 1 є однією з провідних в Європі. Станом на завершення сезону 2012—13 Ліга 1 посідає шосте місце у рейтингу національних ліг УЄФА, який використовують для визначення представництва країн у єврокубках.[1]
В історії Ліги 1 було три значних корупційних скандали (з «Олімпіком» (Антіб) у 1933 р., «Ред Стар» у 1950-x роках і «Марселем» у 1993 р.), але щоразу вона зберігала свою репутацію завдяки швидкому й доволі жорсткому покаранню винних сторін.
З сезону 2002/2003 ліга складається з 20 клубів.
82-й сезон чемпіонату 2019/2020 років не був завершений[2] через пандемію коронавірусу та заборону спортивних змагань до вересня-місяця.[3]
Команди грають одна з одною двічі протягом сезону (вдома і на виїзді). Наприкінці сезону три найгірші команди вибувають до Ліги 2. Раніше третя команда з кінця таблиці грала перехідні ігри за право грати в Лізі 1 з третьою найкращою командою Ліги 2, але починаючи з сезону 1994/95 матчі плей-оф було скасовано, і тепер три команди вибувають напряму.
Очки нараховуються згідно з міжнародними правилами: три очки за перемогу, одне за нічию й жодного — за поразку. Три очки за перемогу нараховуються починаючи з сезону 1994/1995 (раніше нараховувалося два), після випробування системи протягом 1988/89. Між 1973 і 1976 роками команді, яка забила в матчі понад два голи, нараховувалося додаткове очко з метою заохочування атакувального футболу, але випробування не принесло переконливих результатів.
Команди, які набрали однакову кількість очок, розташовуються у турнірній таблиці згідно з різницею забитих і пропущених голів, а якщо і цей показник є однаковим, то за кількістю забитих голів. До сезону 1966/67 замість цього критерію використовували коефіцієнт забитих і пропущених голів. Ця система насправді надавала перевагу командам захисного плану, що продемонстрував сезон 1961/62 років, коли Реймс випередив РКФ Париж за коефіцієнтом забитих і пропущених голів, попри однакову різницю голів і меншу кількість забитих голів (83-60 проти 86-63).
Клуб | Титули | Роки |
---|---|---|
«Парі Сен-Жермен» | 12 | 1986, 1994, 2013, 2014, 2015, 2016, 2018, 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 |
«Сент-Етьєн» | 10 | 1957, 1964, 1967, 1968, 1969, 1970, 1974, 1975, 1976, 1981 |
«Олімпік» (Марсель) | 9 | 1937, 1948, 1971, 1972, 1989, 1990, 1991, 1992, 2010 |
«Монако» | 8 | 1961, 1963, 1978, 1982, 1988, 1997, 2000, 2017 |
«Нант» | 8 | 1965, 1966, 1973, 1977, 1980, 1983, 1995, 2001 |
«Олімпік» (Ліон) | 7 | 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 |
«Реймс» | 6 | 1949, 1953, 1955, 1958, 1960, 1962 |
«Бордо» | 6 | 1950, 1984, 1985, 1987, 1999, 2009 |
«Лілль» | 4 | 1946, 1954, 2011, 2021 |
«Ніцца» | 4 | 1951, 1952, 1956, 1959 |
«Сет» | 2 | 1934, 1939 |
«Сошо» | 2 | 1935, 1938 |
«Олімпік» (Лілль) | 1 | 1933 |
«Расінг» (Париж) | 1 | 1936 |
«Рубе-Туркуен» | 1 | 1947 |
«Страсбур» | 1 | 1979 |
«Осер» | 1 | 1996 |
«Ланс» | 1 | 1998 |
«Монпельє» | 1 | 2012 |
Гравці, що провели найбільше матчів в історії чемпіонатів Франції
Місце | Ім'я | Роки | Ігор |
---|---|---|---|
1 | Мікаель Ландро | 1997—2014 | 618 |
2 | Жан-Люк Етторі | 1975—1994 | 602 |
3 | Домінік Дропсі | 1972—1989 | 596 |
4 | Домінік Барателлі | 1967—1985 | 593 |
5 | Ален Жиресс | 1970—1988 | 587 |
6 | Сільвен Кастендеш | 1982—2001 | 577 |
7 | Патрік Баттістон | 1973—1991 | 558 |
8 | Джекі Нові | 1964—1980 | 545 |
9 | Роже Марш | 1944—1962 | 542 |
10-11 | Жан-Поль Бертран-Деман | 1969—1988 | 532 |
10-11 | Анрі Мішель | 1966—1982 | 532 |
Місце | Ім'я | Роки | Голи |
---|---|---|---|
1 | Деліо Онніс | 1971—1986 | 299 |
2 | Бернар Лякомб | 1969—1987 | 255 |
3 | Ерве Ревеллі | 1965—1978 | 216 |
4 | Роже Куртуа | 1932—1956 | 210 |
5 | Таде Цисовський | 1947—1961 | 206 |
6 | Роже П'янтоні | 1950—1966 | 203 |
7 | Кіліан Мбаппе | 2015—2024 | 191 |
8 | Джозеф Уйлакі | 1947—1964 | 189 |
9 | Фльорі Ді Налло | 1960—1975 | 187 |
10 | Карлос Б'янкі | 1973—1980 | 179 |
11 | Гуннар Андерссон | 1950—1960 | 179 |
Першим українцем у французькій лізі, мабуть, був колишній гравець львівської «України» та київського «Динамо» Олександр Скоцень, який протягом 1948-1950 років зіграв за «Ніццу»[5] 45 ігор, у котрих забив 23 голи.
Гравець | Клуб | Сезон | Ігри | Голи |
---|---|---|---|---|
Олександр Заваров | «Нансі» | 1990/91 | 30 | 7 |
1991/92 | 28 | 3 | ||
Павло Яковенко | «Сошо» | 1992/93 | 3 | 0 |
1993/94 | 3 | 1 | ||
Сергій Скаченко | «Мец» | 1999/00 | 16 | 4 |
2000/01 | 8 | 0 | ||
2001/02 | 3 | 0 | ||
Максим Левицький | «Сент-Етьєн» | 2000/01 | 15 | 0 |
Юрій Яковенко | «Аяччо» | 2013/14 | 2 | 0 |
Микола Кухаревич | «Труа» | 2021/22 | 2 | 0 |
Данило Ігнатенко | «Бордо» | 2021/22 | 11 | 0 |
Руслан Маліновський | «Марсель» | 2022/23 | 20 | 1 |
Едуард Соболь | «Страсбур» | 2022/23 | 15 | 0 |
2023/24 | 3 | 0 | ||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.