Ліберман Овсій Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліберман.

Овсій Григорович Ліберман (англ. Yevsey G. Liberman, рос. Евсей Григориевич Либерман; 2 грудня 1897, Славута, Волинська губернія, Російська імперія — 11 листопада 1981, Харків, Українська РСР, СРСР) — український радянський економіст єврейського походження. Автор концепції (Косигінської) економічної реформи 1965 року, яку на Заході називають реформою саме Лібермана.

Ліберман Овсій Григорович
рос. Евсей Григорьевич Либерман
Народився	2 жовтня 1897(1897-10-02)  Славута, Ізяславський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	11 листопада 1981(1981-11-11) (84 роки)  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	економіст
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузь	економіка
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Науковий ступінь	доктор економічних наук[d]
Відомі учні	Dmitry Lvovd
Аспіранти, докторанти	Dmitry Lvovd
У шлюбі з	Горовиць Регіна Самійлівна

Життєпис

Народився в місті Славута Волинської губернії в єврейській родині службовця лісового маєтку.

У 1915 з відзнакою закінчив гімназію, а в 1920 — юридичний факультет Імператорського університету св. Володимира.

У 1920–1923 працював службовцем у державних установах УРСР.

У 1923 продовжив навчання як практикант Інституту праці Наркомату Робітничо-Селянської інспекції УРСР (Харків), очолював лабораторію обліку й аналізу виробництва, створив першу в країні станцію машинного обліку на машинобудівному заводі «Серп і Молот» (Харків). З 1930 року викладав у Харківському інженерно-економічному інституті, очолював кафедру організації та планування машинобудівної промисловості.

У 1930-ті роки О. Г. Ліберман брав участь в організації фахової підготовки з обліку виробництва в УРСР, на основі якої розробив методичну базу для ХТЕІ та інших спеціальних навчальних закладів^[1].

У 1947 — 1950-х роках на чолі колективу вчених-економістів розгорнув широку програму досліджень, що охопили машинобудівні підприємства Харкова і Харківської області, створив науково-дослідну лабораторію економіки та планування машинобудівного виробництва Харківської ради народного господарства при Харківському інженерно-економічному інституті. За результатами досліджень сформулював пропозиції щодо реформи господарського механізму соціалістичної промисловості, які подав у вигляді доповідної записки до ЦК КПРС і виклав у статті «План, прибуток, премія» в газеті «Правда» від 9 вересня 1962 р. Узяв активну участь у розпочатій статтею загальносоюзній економічній дискусії та в розробці Економічної реформи 1965 року, що пов'язується з ім'ям Голови Ради Міністрів СРСР О. М. Косигіна.

Доктор економічних наук (1956), професор (1959).

В останні роки життя працював професором кафедри статистики та обліку Харківського державного університету ім. О. М. Горького.

Дружина Овсія Григоровича, піаністка і педагог Регіна Горовиць, була рідною сестрою всесвітньо відомого піаніста Володимира Горовиця.

Основні дати життя й творчості

• 1897, 2 жовтня — народився в м. Славута Волинської губернії.
• 1915 — з відзнакою закінчив гімназію в м. Києві.
• 1921–1923 — службовець Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції УРСР.
• 1923–1929 — практикант Інституту праці Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції УРСР, завідувач лабораторією обліку й аналізу виробництва.
• 1924, 1926 — у науковому відрядженні в Німеччині.
• 1930–1941 — завідувач кафедрою економіки та організації машинобудівного виробництва Харківського інженерно-економічного інституту.
• 1938–1939 — арештований органами НКВС за сфабрикованим обвинуваченням в шпигунстві і тероризмі, перебував під слідством.
• 1939 — захистив дисертацію кандидата економічних наук.
• 1941–1943 — службовець міністерства фінансів Киргизької РСР.
• 1944–1946 — науковий співробітник науково-дослідного фінансового інституту (Москва).
• 1947–1962 — завідувач кафедрою економіки та організації машинобудівного виробництва Харківського інженерно-економічного інституту.
• 1956 — доктор економічних наук (тема дисертації «Шляхи підвищення рентабельності соціалістичних підприємств»).
• 1962, 9 вересня — виступає зі статтею «План, прибуток, премія» у газеті «Правда».
• 1962–1981 — професор кафедри статистики і обліку Харківського державного університету ім. А. М. Горького.
• 1970 — публікує роботу «Економічні методи ефективності суспільного виробництва».
• 1981, 11 листопада — помер у м. Харкові від наслідків інфаркту.

Твори

• «О методах учета производительности труда и эффективности рационализации» в соавторстве с Е. О. Шатан, 1929.
• «Планирование промышленного производства и материальные стимулы его развития» («Коммунист».- 1956.- № 10).
• «Об экономических рычагах выполнения плана промышленностью СССР» («Коммунист».- 1959.- № 1).
• «План, прибыль, премия» («Правда».- 1962.- 9 сент.)
• «Еще раз о плане, прибыли, премии» («Правда».- 1964.- 20 сент.)
• «Экономические методы повышения эффективности общественного производства», 1970.
• «Государственный бюджет в новых условиях хозяйствования», 1970.

Див. також

• Економічна реформа 1965 року в СРСР