Ляміїни

Лямії́ни (Lamiinae Latreille, 1802 = Clinocephalides Mulsant, 1839) — найбільша підродина з родини жуків-вусачів, яка налічує понад 13000 видів, розповсюджених по всіх материках Землі, окрім Антарктиди. Найбільш різноманітно підродина представлена у неотропіках Південної Америки та в палеотропіках Африки. Палеонтологічні знахідки Ляміїн датуються верхнім олігоценом, проте, слід вважати, що підродина є значно древніша — бере початок у крейдовому періоді.

? Ляміїни
Анопльофора витончена (Anoplophora elegans (Gahan, 1881))
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Підклас: Крилаті комахи (Pterygota) Інфраклас: Новокрилі (Neoptera) Надряд: Голометабола (Holometabola) Ряд: Жуки (Coleoptera) Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga) Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia) Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea Latreille, 1802) Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802) Підродина: Ляміїни (Lamiinae) Latreille, 1802
Посилання
Вікісховище: Lamiinae EOL: 63742305 ITIS: 678795 NCBI: 79514 Fossilworks: 70756

Морфологія

Імаго

Голова Вусача-довговуса сірого — представника підродини Ляміїни

Тіло видовжене, циліндричне, рідше валькувате. Основною ознакою підродини є спрямована донизу голова під кутом 90° у відношенні до осі тіла. Лоб вертикальний, щелепи спрямовані вниз. Останні членик щупальців загострений. Очі сильно виїмчасті, у декотрих родів розділені на дві половинки — виглядає, наче у жука 4 ока. На передніх гомілках наявна борозенка або жолобок.

Личинка

Личинка Ляміїн

Тіло видовжене, циліндричне, слабко сплющене у дорзо-вентральному натрямку, м'ясисте, біле.

Голова дуже видовжена і втягнена у передньоспинку. Скронево-тім'яні частки з'єднані за допомогою довгого рубця, заокруглені позаду. Потилицевий отвір суцільний, розташований вентрально. На лобі наявно 6 епістомальних щетинок. З кожної сторони голови розташовано по 1-му вічку, а у еволюційно прогресивних триб — редуковані. Вусики 2-3-и членикові, їх другий члених містить сенсилу. Наличник широкий, трапецієподібної форми. Верхня губа поперечна. Мандибули видовжені, на своєму внутрішньому краї із зубцями. Лябіо-максилярний комплекс причленяється по довжині всього гіпостому. Щелепні щупальця складаються із 3-4-х члеників, а губні — з 2-4-х.

Пронотум обмежений глибокими латеральними борозенками. Ноги відсутні.

Черевце складається із 9-и члеників, 1-7 його членики мають рухові мозолі. На 9-у членику у примітивних триб наявні склеротизовані шип або гачечки. Дихальця у більшості випадків мають краєві камери. Анальний отвір трипроменевий.

Фотогалерея

• 
  Вусач-довговус сірий (Acanthocinus aedilis Linnaeus, 1758)
• 
  Вусач-товстун вербовий (Lamia textor (Linnaeus, 1758)
• 
  Вусач ялиновий великий західний (Monochamus sartor Fabricius,1787)
• 
  Вусач-коренеїд піщаний (Dorcadion arenarium Scopoli, 1763)
• 
  Еґоморф рогатий (Aegomorphus clavipes Schrank, 1781)
• 
  Аґапантія фіолетово-зелена (Agapanthia villosoviridescens DeGeer, 1775)
• 
  Abryna regispetri

Див. також

• Прионіни
• Лептурини
• Асеміни
• Нецідаліни
• Церамбіціни

Література

1. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.