Лю Бан

Лю́ Ба́н (кит.: 劉邦; піньїнь: Liú Bāng) — китайський державний і політичний діяч. Засновник і перший імператор династії Хань.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гаоцзу.

Лю Бан кит. 劉邦
Імператор Китаю
28 лютого 202 — 1 червня 195 до н. е.
Наступник:	Лю Їн
Народження:	256 до н. е. Повіт Пей, КНР
Смерть:	1 червня 195 до н. е.(-195-06-01) Чан'ань
Країна:	Династія Цінь Західна Хань[1]
Релігія:	Даосизм
Рід:	Лю
Батько:	Liu Taigongd[1]
Мати:	Liu Aod
Шлюб:	Люй Чжі[1], Concubine Qid, Empress Dowager Bod і Zhao Jid
Діти:	Princess Yuan of Lud, Liu Feid, Liu Ruyid[1], Лю Хен[1], Лю Ін[1], Liu Huid, Liu Youd, Liu Zhangd і Liu Jiand
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Перший китайський правитель, що походив з селян. 209 року до н. е. брав участь у антицінському повстанні. В ході повстання очолив повіт Пей й став іменуватися пейським князем (沛公, Пей-ґуном). Спільно з союзною армією Сян Юя розгромив цінські війська. Першим захопив цінську столицю Сяньян і отримав титул ханського вана (漢王, Хань-вана).

202 року до н. е. в битві при Ґайся розбив сили колишніх союзників під проводом Сян Юя й завершив об'єднання Піднебесної. Установив столицю в Чанані й проголосив створення династії Хань.

Разом із своїм канцлером Сяо Хе заклав новий адміністративно-територіальний устрій, основною одиницею якого стало командирство. Роздав землі й титули ванів своїм родичам та відданим підлеглим. Багато зробив для зміцнення конфуціанства, рушійної силою якого був Лу Ґу. Посмертне ім'я — Імператор Ґао. Храмове ім'я — Ґаоцзу.

Дружина Лю Бана, імператриця Люй Чжи, пережила як чоловіка, так і його сина, другого імператора Хань, та увійшла в історію як одна з трьох найбільш одіозних володарок Китаю.

Примітки

1. China Biographical Database

   d:Track:Q13407958

Джерела

• Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
• Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.
• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.