Лютий Володимир Іванович

Володимир Іванович Лютий (нар. 20 квітня 1962, Дніпропетровськ) — радянський і український футболіст, півзахисник і нападник, олімпійський чемпіон. Майстер спорту (з 1982), заслужений майстер спорту СРСР (1989). Футбольний тренер і функціонер.

Володимир Лютий
Володимир Лютий
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Іванович Лютий
Народження	20 квітня 1962(1962-04-20) (62 роки)
	Дніпропетровськ, Україна
Зріст	188 см
Вага	82 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
	«Дніпро» Д
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1980—1989 1989—1991 1991—1992 1992 1992—1993 1993—1994 1993—1994 1994—1996 1997	«Дніпро» Д «Шальке-04» «Дуйсбург» «Бурсаспор» «Бохум» «Рот Вайсс» «Унтерхакінг» «Зальмрор» «Дніпро» Д	250 (51) 45 (9) 36 (6) 2 (0) 3 (0) 6(0) 10 (6) 43 (5) 1 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1986—1988 1990 1992	СРСР (олімп.) СРСР СНД	12 (3) 3 (1) 3 (0)
Тренерська діяльність**
2003—2004 «Блау-Вайсс» (Брюль) 2004—2005 «Фортуна» (Бонн) 2007 «Локомотив» (Москва) (тренер) 2010—2011 «Ростов» тренер 2011 «Ростов» (в. о.) 2013 «Ністру» (Атаки) 2013 «ЦСКА-Рапід» 2014—2015 «Саксан» 2016 «Тернопіль» (спортдир.) 2016 «Зугдіді» 2017 «Суми»
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лютий.

Олімпійські медалі
Представник  СРСР
Футбол
Золото	1988 Сеул

Кар'єра гравця

Володимир Лютий грав за дніпропетровський «Дніпро». В 1988 році на сеульській Олімпіаді він здобув золоту олімпійську медаль в складі олімпійської збірної СРСР.

Виступав за національну збірну Радянського Союзу та збірну СНД. Загалом провів за ці команди 6 матчів. Був учасником чемпіонату світу 1990 року та чемпіонату Європи 1992 року.

Виступав за низку німецьких клубів, серед яких «Шальке-04», «Дуйсбург», «Бохум» та інші. В Туреччині грав за «Бурсаспор».

Кар'єра тренера і функціонера

Працював тренером (іноді граючим) у німецьких командах нижчих ліг. У Німеччині з відзнакою закінчив тренерські курси і отримав ліцензію, що дає право працювати з командами і Третьої ліги.

У січні 2003 року прийняв аматорський клуб «Блау-Вайсс» з Брюля (передмістя Кельна). При ньому клуб в 11 іграх здобув 20 очок і вийшов із зони вильоту^[1]. Тим не менш, з команди пішов, оскільки не бачив перспектив розвитку клубу.

У сезоні 2004/05 півроку керував клубом 8-го дивізіону Німеччини «Фортуна» (Бонн)^[2]. При ньому клуб зайняв 3-тє місце в лізі. Одночасно з цим керував фірмою з торгівлі автомобілями німецьких виробників.

У 2007 році працював помічником Анатолія Бишовця, головного тренера «Локомотива» Москва. Після звільнення Бишовця в листопаді 2007 року Володимир Лютий, як і весь тренерський штаб «Локомотива», пішов з команди^[3].

У січні 2010 став помічником Олега Протасова в «Ростові». З 14 травня^[4] по 20 червня^[5] 2011 року був виконуючим обов'язки головного тренера «Ростова».

У січні 2014 року став головним тренером молдовського клубу «Саксан», де пропрацював до квітня 2015 року^[6].

Недовгий час працював на посаді заступника гендиректора «Тернопіль», ствердив у вересні 2016, що І. Марущак знищує футбол у Тернополі за підтримки влади, а матчі «зливають» на тоталізаторі.^[7]

На початку 2017 року очолив першолігові «Суми», проте вже 1 березня команду покинув весь тренерський штаб — наставник Володимир Лютий та його помічники Юрій Куліш та Сергій Краковський. 54-річний фахівець приходив до «Сум» під так званих китайських інвесторів, які обіцяли «городянам» стабільне фінансування, збори в Туреччині, високі заробітні плати і новачків з ім'ям, але за більш ніж місяць «свого перебування» зовсім нічого не зробили^[8].

Досягнення

Титули і досягнення

• Олімпійський чемпіон: 1988
• Чемпіон СРСР (2): 1983, 1988

  Срібний призер чемпіонату СРСР (2): 1987, 1989

  Бронзовий призер чемпіонату СРСР (2): 1984, 1985

• Володар Кубка СРСР: 1988/1989
• Володар Кубка Федерації футболу СРСР: 1986, 1989
• Володар Кубка сезону: 1989
• У вищій лізі чемпіонату СРСР зіграв 226 матчів, забив 49 м'ячів

  У першій лізі СРСР зіграв 24 матчі, забив 2 м'ячі

• У німецькій Бундеслізі зіграв 39 матчів, забив 2 м'ячі

  У другій лізі Німеччини (нім. 2. Fußball-Bundesliga) зіграв 44 матчі, забив 9 м'ячів

Примітки

1. «Шаїнський Е.» Володимир Лютий. Як справи?. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 10 травня 2017.
2. Eine „Granate“ für Fortuna Bonn. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2017.
3. Новина на сайті Sports.ru [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] 12 листопада 2007
4. «РОСТОВ» провів передігрове тренування^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
5. Стрічка новин ФК «Ростов»^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
6. Український тренер Володимир Лютий покинув молдавський «Саксан». Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 10 травня 2017.
7. Спортивка — 2016. — № 109 (1528) (10 вер.). — С. 2.
8. ПФК «Суми»: відставка Лютого, призначення Безсмертного. Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 10 травня 2017.

Посилання

• Реєстр матчів гравця на офіційному сайті ФФУ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [Архівовано 5 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Статистика на сайті КЛИСФ (рос.)
• Профіль на сайті legioner.kulichki.com [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Профіль на сайті UkrSoccerHistory.com [Архівовано 14 травня 2006 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю «СЭ» [Архівовано 4 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Володимир Лютий: Я був патріотом України, поки не пожив там. Йде геноцид народу. Чому всі мовчать?. Football.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.