Люсіль Кліфтон

Люсіль Кліфтон (англ. Lucille Clifton, 27 червня 1936 року, Деп'ю — 13 лютого 2010  Балтимор)^[12] — американська феміністська поетеса, письменниця і освітянка з Баффало, штат Нью-Йорк.^[13][14][15] З 1979 по 1985 роки була Поетесою-лауреаткою штату Меріленд. Двічі номінована на Пулітцерівську премію за поезію.^[16]

Люсіль Кліфтон
Ім'я при народженні	англ. Thelma Lucille Sayles[1]
Народилася	27 червня 1936(1936-06-27)[2][3][…]  Деп'ю, Ері, Нью-Йорк, США[4]
Померла	13 лютого 2010(2010-02-13)[5][2][…] (73 роки)  Балтимор[6]
Країна	США
Національність	афроамериканці[7][8]
Діяльність	поетеса, авторка, викладачка університету, письменниця, дитяча письменниця
Галузь	поезія[9], дитяча література[9] і творче та професійне письмоd[9]
Alma mater	Говардський університет (1955)[4][10], Університет штату Нью-Йорк у Фредонііd[4], City Honors Schoold і Fosdick-Masten Park High Schoold (1953)[10]
Знання мов	англійська[11][9]
Заклад	Колумбійський університет, Університет Каліфорнії в Санта-Крус[10] і Coppin State Universityd[10]
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Нагороди	Національна книжкова преміяd (2000) медаль Ленгстона Г'юзаd (2003) Книжкова премія Анісфілд-Вулф (2001) Поетична премія Рут Лілліd (2007) Зала слави чорної літературиd (жовтень 1998) Shelley Memorial Awardd (1992) Зала слави жінок Мерілендуd (1993) the taild (1974)

Життєпис

Люсіль Кліфтон (уроджена Тельма Люсіль Сайлз) народилася в Деп'ю, штат Нью-Йорк^[17] і виросла в Баффало. Закінчила середню школу Фосдік-Мастен Парк в 1953 році. Відвідувала Університет Говарда зі стипендією з 1953 по 1955 рік, після чого перейшла до Університету штату Нью-Йорк у Фредонії (поблизу Баффало).^[18]

Письменник Ісмаель Рід познайомив Люсіль з Фредом Джеймсом Кліфтоном, професором філософії в Університеті Баффало і скульптором, який зображав обличчя африканців, коли організовував театральну майстерню Баффало. У 1958 році Люсіль одружилася з Кліфтоном. В шлюбі народила шістьох дітей: чотирьох дочок (Сідні, Фредеріка, Джилліан і Алексія) і двох синів (Ченнінг і Грем).

Працювала реєстраторкою у Відділі зайнятості штату Нью-Йорк у Баффало (1958-60) і літературною секретаркою Управління освіти в Вашингтоні, округ Колумбія (1960-71). Фред і Люсіль Кліфтон взяли участь у постановці п'єси «Скляний звіринець», яку Buffalo Evening News назвали «поетичною і чутливою».^{[джерело?]}

У 1967 році Кліфтони переїхали до Балтимора.

У 1984 році чоловік Люсіль помер від раку.

Поетична творчість

Люсіль Кліфтон простежила свої родинні корені до західноафриканського королівства Дагомея, нині Республіка Бенін. Мати говорила Люсіль: «Пишайся, ти належиш до жінок Дагомеї!»^[19]. Вона вказує серед своїх предків першу чорношкіру жінку, яку «офіційно повісили» за вбивство у штаті Кентуккі в часи рабства в США. Дівчатка в родині Люсіль народжувалися із зайвим пальцем на кожній руці (полідактилія). Додаткові пальці Люсіль ампутували у дитинстві, що було звичайною практикою через забобони і соціальну стигматизацію. «Два примарні пальці» та їхня діяльність стали темою в її віршах та інших творах.

Серія дитячих книжок Люсіль про юного чорношкірого хлопчика почалася у 1970-х з книжки Some of the Days of Everett Anderson («Деякі дні Еверетта Андерсона»). Еверетт Андерсон, повторюваний персонаж у багатьох її книжках, говорить справжнім афро-американським діалектом і має справу з соціальними проблемами реального життя.

Творчість Кліфтон включена в такі антології, як:

• My Black Me: A Beginning Book of Black Poetry («Моє чорне я: Початкова книжка чорної поезії», ред. Арнольд Адоф),
• A Poem of Her Own: Voices of American Women Yesterday and Today («Її власний вірш: Голоси американських жінок вчора і сьогодні», ред. Кетрін Клінтон),
• Black Stars: African American Women Writers («Чорні зірки: Афро-американські письменниці», ред. Бренда Скотт Вілкінсон),
• Bedrock: Writers on the Wonders of Geology («Корінна порода: Письменники про чудеса геології», видавництво Університету Трініті).

У 1966 році Ісмаель Рід показав деякі вірші Кліфтон Ленгстону Г'юзу, а той включив їх у свою антологію The Poetry of the Negro («Поезія негра»).

Перша поетична збірка Кліфтон, Good Times («Хороші часи»), опублікована в 1969 році й увійшла до списку Нью-Йорк Таймс як одна з десяти найкращих книг року.

З 1971 по 1974 Кліфтон була поетесою-резиденткою у Коппінському коледжі в Балтиморі.

З 1979 по 1985 рік була Поетесою-лауреаткою штату Меріленд.^[20]

У 1982—83 роках — запрошеною письменницею Школи мистецтв Колумбійського університету і Університету Джорджа Вашингтона.

З 1985 по 1989 рік Кліфтон була професоркою літератури та творчого письма в Каліфорнійському університеті в Санта-Крус.^[21] Також була заслуженою професоркою гуманітарних наук в коледжі Сент-Мері штату Меріленд. З 1995 по 1999 роки був запрошеною професоркою в Колумбійському університеті. У 2006 році — наукова співробітниця Дартмутського коледжу.

Дослідження її життя і творчості здійснено виданнях Wild Blessings: The Poetry of Lucille Clifton («Дикі благословення: Поезія Люсіль Кліфтон», LSU Press, 2004, автор Гіларі Голладей), і Lucille Clifton: Her Life and Letters («Люсіль Кліфтон: її життя і листи», Praeger, 2006, автор Мері Джейн Лаптон).

Нагороди

• 1970, 1973: письменницька стипендія від Національного фонду мистецтв^[en], грант від

  

  Табличка на стіні Нью-Йоркської громадської бібліотеки

Академії американських поетів^[en].

• Благодійний приз Рендалл, приз Джерома Дж. Шестака від American Poetry Review,
• Премія «Еммі».
• 1984: за «Прощання Еверетта Андерсона» премію Коретти Скотт Кінг^[en].
• 1988: стала першим автором двох збірок поезії, що потрапили до фіналу Пулітцерівської премії протягом одного року (оголошення фіналістів практикується з 1980 року).
• 1991/1992: Меморіальну премію Шеллі^[en].
• 1996: Літературну премію Ланнана за поезію^[en].
• 2000: за книгу Blessing the Boats: New and Collected Poems 1988—2000 («Благословляючи човни: нові та зібрані вірші 1988—2000») Національну книжкову премію за поезію^[en].
• З 1999 по 2005 Кліфтон входила до складу Ради ректорів Академії американських поетів.
• 2007: отримала поетичну премію Рут Ліллі^[en]; винагороду у розмірі $100 000 отримує живий американський поет (поетеса), чиї «життєві досягнення дають право на надзвичайне визнання».
• Кліфтон посмертно отримала медаль Роберта Фроста за видатні досягнення від Поетичного товариства Америки.^[22]

Твори

Збірки віршів

• Good Times, New York: Random House, 1969
• Good News About the Earth, New York: Random House, 1972
• An Ordinary Woman, New York: Random House, 1974)
• Two-Headed Woman, University of Massachusetts Press, Amherst, 1980
• Good Woman: Poems and a Memoir: 1969—1980, Brockport: BOA Editions, 1987 — фіналіст Пулітцерівської премії 1988
• Next: New Poems, Brockport: BOA Editions, Ltd., 1987 — фіналіст Пулітцерівської премії 1988^[23]
• Ten Oxherding Pictures, Santa Cruz: Moving Parts Press, 1988
• Quilting: Poems 1987—1990, Brockport: BOA Editions, 1991, ISBN 978-0-918526-81-6
• The Book of Light, Port Townsend: Copper Canyon Press, 1993
• The Terrible Stories, Brockport: BOA Editions, 1996
• Blessing The Boats: New and Collected Poems 1988—2000, Rochester: BOA Editions, 2000, ISBN 978-1-880238-88-2; Paw Prints, 2008, ISBN 978-1-4395-0356-0 — переможець Національної книжкової премії^[24]
• Mercy, Rochester: BOA Editions, 2004, ISBN 978-1-929918-55-3
• Voices, Rochester: BOA Editions, 2008, ISBN 978-1-934414-12-5
• The Collected Poems of Lucille Clifton, Rochester, BOA Editions, 2012 ISBN 978-1-934414-90-3

Дитячі книги

• Three Wishes (Doubleday)
• The Boy Who Didn't Believe In Spring (Penguin)
• The Lucky Stone. Delacorte Press. 1979. ISBN 978-0-440-05122-0.; Reprint Yearling Books, ISBN 978-0-307-53795-9
• The Times They Used To Be (Henry Holt & Co)
• All Us Come Cross the Water (Henry Holt)
• My Friend Jacob (Dutton)
• Amifika (Dutton)
• Sonora the Beautiful (Dutton)
• The Black B C's (Dutton)
• The Palm of My Heart: Poetry by African American Children. Introduction by Lucille Clifton (San Val)

Серія про Еверетта Андерсона

• Everett Anderson's Goodbye (Henry Holt)
• One of the Problems of Everett Anderson (Henry Holt)
• Everett Anderson's Friend (Henry Holt)
• Everett Anderson's Christmas Coming (Henry Holt)
• Everett Anderson's 1-2-3 (Henry Holt)
• Everett Anderson's Year (Henry Holt)
• Some of the Days of Everett Anderson (Henry Holt)
• Everett Andersson's Nine Month Long (Henry Holt)

Документальні тексти

• Generations: A Memoir, Random House, New York, 1976, ISBN 978-0-394-46155-7