Loading AI tools
словацький поет, філолог, громадський діяч, журналіст, видавець, викладач, філософ і лінгвіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Людови́т Велислав Штур (словац. Ľudovít Štúr, свого часу відомий як словац. Ludevít Velislav Štúr; 29 жовтня 1815, Угровець біля Бановця-над-Бебравою — 12 січня 1856, Модра біля Братислави) — словацький поет, філолог, громадський діяч, журналіст, видавець, викладач, філософ і лінгвіст, депутат парламенту Королівства Угорщини. Ідеолог словацького національного відродження у XIX ст., автор словацького мовного стандарту, що врешті привів до сучасної словацької літературної мови, організатор словацьких революційних кампаній протягом революції 1848—1849 років в Угорщині.
| Людовит Велислав Штур | |
|---|---|
| словац. Ľudovít Štúr | |
 Людовит Штур | |
| Ім'я при народженні | словац. Ľudovít Velislav Štúr  |
| Псевдо | словац. Ludevít Velislav Štúr |
| Народився | 29 жовтня 1815 Угровець .svg){kind=small} Угорське королівство |
| Помер | 12 січня 1856 (40 років) Могра Угорське королівство·вогнепальна рана |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | словак |
| Діяльність | поет, філолог, громадський діяч |
| Галузь | мовознавство[1][2] , політика[1][2] , публіцистика[1][2] , творче та професійне письмоd[1][2] , поезія[1][2] і журналістика[1][2] |
| Alma mater | Evangelical Lyceumd (1836) і Університет Мартіна Лютера |
| Знання мов | словацька[3][4][1] , латина , угорська , німецька , французька , грецька , польська , сербохорватська , російська , іврит , англійська і чеська |
| Членство | Society of Serbian Lettersd |
| Magnum opus | Q28124083? |
| Конфесія | лютеранство |
| Брати, сестри | Karol Štúrd |
| Автограф |  |
| |
Людовит Штур народився 29 жовтня 1815 року в містечку Угровець, Середня Словаччина, у багатодітній родині вчителя. Під час навчання у євангельській гімназії міста Рабе (нині — Дьор) юний Штур завдяки професору Петцу познайомився і зацікавився слов'янською проблематикою. По закінченню гімназії він продовжує навчання у Братиславському ліцеї, де існувала єдина в Угорському королівстві кафедра чесько-словацької мови і літератури. Саме тут він залучається до витоків становлення словацького національного руху. З 1835—1836 роки Людовит Штур стає заступником голови Братиславського «Чесько-словацького товариства», яке з 1837 році було реорганізовано в Інститут чесько-словацької мови і літератури.
Поряд з Врховським Штур відіграє важливу організуючу роль у студентському русі. Він плідно працює керівником мовного відділення кафедри чеськословацької мови і у Братиславському ліцеї. До того ж, поряд з Годжею, Гурбаном та іншими він виступає як організатор літературного товариства Татрін[5].
Після студентських виступів 1837 року наступає період політичних репресій. Офіційна влада забороняє діяльність всіх студентських товариств, в тому числі «Чесько-словацького товариства». Штур покидає батьківщину на два роки і поступає на навчання до університету, що розташовувався у німецькому місті Галле[6]. Під час навчання у Німеччині Штур розширяє коло своїх наукових знайомств, а польовим об'єктом його досліджень стають лужицькі серби.
У середині XIX століття завдяки зусиллям словацької протестантської інтелігенції в особі Людовита Штура, Йозефа Гурбана і Михала Годжі кодифіковано та впроваджено в життя новий варіант літературної словацької мови, згодом його названо «штурівщиною». Його вихідною базою є «центральнословацький культурний інтердіалект». Нова літературна мова, на відміну від бернолаківщини, є системою центральнословацького типу. У 1844 р. нею опубліковано перші твори, з 1845 по 1848 видавано «Словацьку народну газету». У 1846 р. вийшли у світ основні лінгвістичні праці Л. Штура («Словацька мова, або потреба писати цією говіркою», «Наука словацької мови»). Норми штурівської літературної мови більшою мірою, ніж мови бернолаківської, відповідали живій народно-розмовній мові словаків.
У літературно-естетичних поглядах абсолютизував фольклор як вираз національного духу й національної культурної традиції («Про народі пісні й оповідання племен слов'янських», 1853). У поезії розробляв жанри патріотичної лірики та епіки (сб. «Лірика й пісні», 1853, поеми «Святобой», «Матуш із Тренчину», обидві — 1853).
У свою чергу ґрунтовну працю про феномен Штура залишив український учений в еміграції Дмитро Чижевський «Філософія життя Людовіта Штура» (2005).
Л. Штур — один із засновників культурно-просвітницького видавничого товариства «Tatrin» «Татрин»), видавав газету «Slovenskje narodnje novini» («Словацька народна газета», 1845—1848) з літературним додатком «Orol Tatransky» («Орел татранський»). У цьому додатку опубліковано нариси про Закарпаття Б. Носака-Незабудова під назвою «Листи з незвіданої землі до Л…» 1845).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
