Улицька Людмила Євгенівна

Людмила Євгенівна Улицька (рос. Людмила Евгеньевна Улицкая; нар. 21 лютого 1943, Давлеканово, Башкирія, Російська РФСР) — радянська і російська письменниця, перекладачка і сценарист.

Улицька Людмила Євгенівна
Народилася	21 лютого 1943(1943-02-21)[1][2][3] (81 рік) Давлеканово, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія[4]
Діяльність	письменниця, сценаристка, перекладачка, дитяча письменниця, правозахисниця, прозаїк, драматург
Alma mater	Біологічний факультет МДУd (1968)
Мова творів	російська
Роки активності	1980-ті — тепер. час
Magnum opus	Yakov's Ladderd, The Big Green Tentd, Russian Jamd, Daniel Stein, Interpreterd, Women's Liesd, The Kukotsky Enigmad, The Funeral Partyd і Сонечка[d]
Батько	Evgeny Yakovlevich Ulitskyd
Родичі	Улицький Яків Самійлович
У шлюбі з	Andrej Krasulind
Нагороди	премія Сімони де Бовуар (2011) премія імені Олександра Меняd (2008) премія Медічі за найкращий твір іноземною мовоюd (1996) Російська Букерівська преміяd (2001) Велика книга (2007) Австрійська державна премія з європейської літератури (2014) Siegfried Lenz Prized (2020) премія Медічі (1996) премія миру Еріха Марії Ремаркаd (2023)
Улицька Людмила Євгенівна у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Улицька.

Життєпис

За освітою — біолог, закінчила МДУ.

Перші оповідання вийшли наприкінці 1980-х років, за її сценаріями були зняті фільми: «Сестрички Ліберті» (1990) В. Грамматікова, «Жінка для всіх» (1991) та ін.

Перша книга — «Сонечка» (1992) — увійшла до списку фіналістів премії «Російський Букер» за 1993 рік, «Джузеппе Ацербі» (Італія), була визнана у Франції найкращою перекладною книгою року і відзначена премією «Медічі». Серед відомих творів: романи «Медея і її діти» (1996) і «Казус Кукоцького», повість «Веселі похорони».

Книги перекладені 25 мовами^[5].

Громадянська позиція

У березні 2014 підписала звернення російських діячів культури проти окупації Криму^[6].

У травні 2018 приєдналась до заяви російських літераторів на захист українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у РФ^[7].

У лютому 2022 року засудила напад Росії на Україну. У кінці лютого 2022 року емігрувала з Росії до Німеччини.

Переклади українською

• Людмила Улицька. Даніель Штайн, перекладач. — Х. : Фоліо, 2013. — 638 с. — ISBN 978-966-03-6573-5.
• Людмила Уліцька. Драбина Якова. — Book Chef, 2017. — 592 с. — ISBN 978-617-7347-91-9.

Фільмографія

Сценарист:

• «Сто гудзиків» (1983, к/м ляльковий мультфільм, сюжет з альманаху «Весела карусель» №13 )
• «Таємниця іграшок» (1987, мультфільм; у співавт.)
• «Лінива сукня» (1987, мультфільм)
• «Сестрички Ліберті» (1990)
• «Жінка для всіх» (1991)
• «Вмирати легко» (1999, у співавт.)
• «Казус Кукоцького» (2001, телесеріал; у співавт.)
• «Ця пікова дама» (2003, фільм-спектакль; у співавт.)
• «Наскрізна лінія» (2005)
• «Нізвідки з любов'ю, або Веселий похорон» (2007) та ін.

Примітки

1. Babelio — 2007.

   d:Track:Q2877812
2. Архів образотворчого мистецтва (Чехія)

   d:Track:Q107456632
3. Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 541–544. — ISBN 5-94848-307-X

   d:Track:Q124467367d:Track:Q124518168d:Track:Q4421639
4. LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2015.

   d:Track:Q953058d:Track:Q1798125
5. ulickaya.ru [Архівовано 2014-08-10 у Wayback Machine.] (рос.)
6. Російські артисти склали альтернативний список на підтримку України. korrespondent.net. 13 березня 2014.
7. Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова» // Троицкий вариант, 21.05.2018

Посилання

• ulickaya.ru
• Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
• Фільмографія на animator.ru(рос.)