Єфименко Людмила Пилипівна

Людми́ла Пили́півна Єфи́менко (нар. 25 вересня 1951, Київ) — українська акторка кіно, кінорежисерка. Заслужена артистка України (1998). Народна артистка України (2008).

Людмила Єфименко
Ім'я при народженні	Єфименко Людмила Пилипівна
Народилася	25 вересня 1951(1951-09-25) (73 роки) Київ, УРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	кіноакторка, кінорежисерка
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Чоловік	Юрій Іллєнко
Діти	Пилип Іллєнко Андрій Іллєнко
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Провідні ролі	княгиня Ольга
IMDb	ID 0947244
Нагороди та премії
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Заслужений артист України
Людмила Єфименко у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єфименко.

Біографія

Батько — інженер заводу «Арсенал» Єфименко Пилип Герасимович, мати — Єфименко Ганна Павлівна.

Закінчила акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1972, майстерня В. В. Бєлокурова).

Була одружена з режисером і оператором Юрієм Іллєнком, народила двох синів: Пилипа (український актор, продюсер, політик) та Андрія (політичний діяч).

Кар'єра

З 1972 р. працює на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка. У кіно дебютувала у фільмі «Випадкова адреса», зіграла понад два десятки ролей, зокрема головну роль у стрічці «Легенда про княгиню Ольгу», а у фільмі «Молитва за гетьмана Мазепу» — дружину Василя Кочубея.

Авторка сценарію та режисерка стрічки «Аве Марія» (1999).

Член Національної спілки кінематографістів України.

11 вересня 2021 року нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня.^[1]

Фестивалі та премії

• 1999 — Міжнародний кінофестиваль країн СНД і Балтії «Листопад» (Мінськ): Спеціальний приз фірми «Шварцкопф і Хенкель» — за екранне втілення вічних ідеалів краси, жіночності та душевної гармонії" — режисеру фільму "Аве Марія (1999).^[2]
• 2000 — МКФ «Золотий Витязь» (Москва): Приз «Золотий Витязь» — за найкращий режисерський дебют («Аве Марія», 1999).

Фільмографія

Кінорежисерка, сценаристка

• 1999 — «Аве Марія»

Акторка

• 1972 — «Випадкова адреса» (Люба)
• 1973 — «Стара фортеця»
• 1973 — «Ефект Ромашкіна» (Тамара)
• 1973 — «Повість про жінку» (Таня)
• 1973 — «Як гартувалась сталь» (Тая)
• 1973 — «Моя доля» (Людмила)
• 1975 — «Сімейні справи Гаюрових» (Галина, «Таджикфільм»)
• 1976 — «Свято печеної картоплі» (Анна)
• 1976 — «Не вір крику нічного птаха» (Ольга, «Молдова-фільм»)
• 1979 — «Смужка нескошених диких квітів» (учителька)
• 1981 — «Лісова пісня. Мавка» (Мавка)
• 1983 — «Легенда про княгиню Ольгу» (княгиня Ольга)
• 1983 — «Миргород та його мешканці»
• 1985 — «Кармелюк» (пані Анастасія)
• 1987 — «Солом'яні дзвони»
• 1989 — «Лебедине озеро. Зона» (жінка)
• 1990 — «Балаган» (Ольга)
• 1993 — «Гетьманські клейноди» (Олена)
• 1999 — «Аве Марія»
• 2001 — «Молитва за гетьмана Мазепу» (Любов Кочубей) та ін.
• 2019 — «11 дітей з Моршина»

Примітки

1. Указ Президента України від 11 вересня 2021 року № 465/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
2. [Ave Maria / 1999 / Лістапад (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015. Ave Maria / 1999 / Лістапад (рос.)]

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1995. — С. 57.

Посилання

• http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/6558/works/ [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• У свободному польоті // Україна молода. — 2011. — 10 серп. [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.]
• Людмила Єфименко. Я закохана відразу … // Обозреватель. — 2011. — 25 вер.) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]