Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Льотний посібник (ЛП, раніше називався посібник з льотної експлуатації або ПЛЕ) — експлуатаційний конструкторський документ, паперова книга або електронний інформаційний набір даних, що містить відомості, необхідні для виконання польоту на певному типі повітряного судна (ПС) або конкретному екземплярі ПС даного типу[1]. Містить набір вказівок щодо мінімальної та максимальної швидкості для різних етапів польоту, допустимих кутах атаки, обмеження при зльоті та посадці, відомості про пристрій, призначення та роботу бортових систем ПС тощо[2].
Як частина експлуатаційної документації ЛР підлягає сертифікації разом із типовою конструкцією цивільного ЗС. Згодом, на основі ЛР для магістральних ПС їх експлуатант формує посібник з льотної експлуатації ЗС для екіпажу — інструктивний документ, прийнятний для держави експлуатанта та містить порядок дій у звичайній, особливій та аварійній ситуаціях, контрольні карти, обмеження, інформацію про льотно-технічні характеристики та відомості про системи ПС, а також інші матеріали, пов'язані з експлуатацією ПС. Це керівництво входить до складу ширшого документа — посібника з виробництва польотів даного експлуатанта[3][2].
Крім того, вказівки та обмеження ЛР використовують для підготовки збірки QRH[1].
Структура льотного посібника сучасного магістрального літака передбачає такі великі розділи[1]:
Раніше в СРСР у подібні документи (звані тоді РЛЕ) було прийнято включати ширше коло відомостей через те, що передбачалося однакове виконання польотів безпосередньо по РЛЕ всіма власниками ЗС цього типу. Нижче приклад наведено склад РЛЕ літака Ан-2 (випуску 1984 року)[4]:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
