Лусія Лакарра

Лусія Лакарра (24 березня 1975) — іспанська балерина, солістка Баварського штадтбалету з 2002 року, лауреат премії танцю Бенуа, названа балериною десятиліття на галаконцерті зірок балету 2011 року в Санкт-Петербурзі^[1].

Лусія народилася в баскському містечку Сумая, цікавилася балетом з дитинства, але почала танцювати тільки з 10 років, коли в містечку з'явилася балетна школа. Вона три роки вчилася в Сан-Себастьяні, а потім у школі Віктора Уллате в Мадриді^[2]. У 15 років вона дебютувала в балеті Віктора Уллате, танцюючи Allegro Brillante Джорджа Баланчина^[3] та в інших балетах.

Через три роки вона переїхала в Марсель до Ролана Петі як прима балерина танцювати Есмеральду в балеті Собор Паризької Богоматері. У Марселі вона працювала три роки, танцюючи в різних балетах, зокрема Гепарді та Юнак та смерть. 1997 року вона переїхала до Сан-Франциско, де танцювала класичний репертуар. Одним із її партнерів був француз Сіріл П'єр. Вона одружилася з ним 1998 року.

З 2002 року Лакарра танцює в Мюнхені, в Баварському державному балеті. Спочатку її основним партнером був Сіріл П'єр, а з 2007 року — Марлон Діно, з яким вона одружилася 2010-го.

Виноски

1. Lucia Lacarra – The best Time of my Life (D + E). Online Merker. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014.
2. Sweeney, Stuart (12 серпня 2001). An Interview with Lucia Lacarra. Архів оригіналу за жовтня 1, 2012. Процитовано 22 березня 2014.
3. Lucia Lacarra. Bayerisches Staatsballett. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 20 березня 2014.