Лусіо Коста

Лусіо (Лусіу) Марсал Ферейра Рібейру Ліма Коста (порт. Lúcio Marçal Ferreira Ribeiro Lima Costa; 27 лютого 1902, Тулон — 13 червня 1998, Ріо-де-Жанейро)^[1] — бразильський архітектор і містобудівник, один з основоположників сучасної латиноамериканської архітектури.

Лусіо Коста
Lúcio Marçal Ferreira Ribeiro Lima Costa
Народження	27 лютого 1902(1902-02-27) Тулон, Франція
Смерть	13 червня 1998(1998-06-13) (96 років) Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Країна (підданство)	Бразилія  Франція
Навчання	Федеральний університет Ріо-де-Жанейро, Escola Nacional de Belas Artesd і Royal Grammar Schoold
Діяльність	архітектор, містобудівник
Праця в містах	Ріо-де-Жанейро, Париж, Нью-Йорк, Петрополіс, Нова-Фрібургу, Бразіліа
Архітектурний стиль	Архітектура модерну, інтернаціональний стиль
Найважливіші споруди	Палац Густаво Капанеми Дім Бразилії в Парижі
Наукові праці	Причини сучасної архітектури Міркування про викладання архітектури Архітектор і сучасне суспільство
Нагороди	Abercrombie Prized (1984) honorary doctor of the University of Brasíliad
Лусіо Коста у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Франції, в родині бразильського адмірала. Навчався в Англії і Швейцарії.

У 1917 році переїхав до Бразилії, де закінчив школу витончених мистецтв. Наприкінці 20-х співпрацює з модерністом Грегорі Варшавчиком, в 1930 році очолює школу. Кошта був хорошим викладачем, серед його найвідоміших учнів — Оскар Німейєр.

З робіт Кости 1930-х найбільш відомою є будівля міністерства освіти й охорони здоров'я в Ріо-де-Жанейро (Палац Густаво Капанеми). У ньому вже проявився вплив Ле Корбюзьє (він брав участь у проєкті на початковому етапі), але є і запозичення з традиційного колоніального стилю, функціоналістські бриз-солеї поєднуються з кахлями азулєжу.

У 1930—1940 роки створив ще декілька проєктів: павільйон на міжнародному ярмарку в Нью-Йорку (спільно з Оскаром Німейєром), нинішнє російське консульство в Ріо, парк в Ларанжейрас. У 1952 році спільно з Корбюзьє він розробив проєкт Мезон-де-Бразиль (Бразильського будинку) в Університетському містечку Парижа.

У 1957 році подає на конкурс свій проєкт нової столиці — міста Бразиліа, який і приносить йому всесвітню популярність.^[2]

У 1960 році його обирають професором Гарвардського університету. Після цього архітектор створив не багато проєктів, зосередившись на роботі в Інституті історичної та мистецької спадщини.

Проект нової столиці Бразиліа

Помер в 1998 році, залишивши після себе двох дочок.

Див. також

• Оскар Німеєр