Лохина

Лохи́на — ягоди, забарвлені в колір індиго з сизуватим нальотом. Рослина належить до розділу Cyanococcus роду Vaccinium. Комерційна лохина — як дика (низький кущ), так і культивована (висококущовий) — походить із Північної Америки. Високорослі сорти були завезені в Європу в 1930-х роках^[1]. Тривалий час чорниця була знана як «Європейська лохина», оскільки лохина не вирощувалася в Європі до 1930-х років. Відрізнити лохину від схожої на вигляд чорниці легко, розрізавши ягоду навпіл. У лохини світло-зелена середина, в той час, як у чорниці червона або фіолетова. Ягоди лохини ніжніші на смак.

? Лохина
Vaccinium corymbosum
Біологічна класифікація
Царство: Рослини — Angiosperms — Eudicots — Asterids Ряд: Ericales Родина: Ericaceae Рід: Vaccinium Sectio: Cyanococcus Rydb.
Посилання
Вікісховище: Blueberries, Blueberries as food IPNI: 317267-2

Лохина росте на кущах від 10 см до 4 м заввишки. У виробництві нижчі кущі лохини мають назву «лохина низькоросла» або ж «лохина дика». Високі кущі відомі як «лохина високоросла».

У селі Хмільна на Київщині експерти виявили найбільшу в Україні ягоду лохини! Ягоду сорту «Чандлер» вагою майже 9 грамів, діаметром 30,5 мм виростили на Organic blueberry farm «BigBlue».^[2]

Вирощування

Росте рослина у волинських лісах невеликими кущами на торфовиськах, часто поміж чорницею. Ягоди чорно-сизі, вдвічі більші за чорниці та ніжніші на смак. Лохину, зазвичай, збирали вручну. Сучасні фермери використовують механічні комбайни, які збирають ягоди з високих кущів. Наразі розробляють комбайни для збору дикої, низькорослої лохини. Ягоди достигають у період з травня по серпень. Кущі починають плодоносити на третій рік. Період збору ягід триває з кінця червня до кінця серпня. Спочатку рослина дає кілька ягід, а згодом урожай з кожним роком зростає. Лохина плодоносить до 30 років. Для поліпшення росту і збільшення урожаю, лохину добре підживляти мінеральними добривами, а органічні добрива їй протипоказані^[3].

Особливості

Найголовнішою «особливістю» лохини, мабуть, можна назвати її належність до родини Вересові. Як і інші його представники, лохина не росте на лужних ґрунтах і віддає перевагу відверто кислому середовищу (pH 3,8—5,5, не вище). Багато дослідників вважають, що цю властивість вересові набули виключно через наявність мікоризи (симбіозу коренів рослин з грибами): їх мичкувата коренева система не має тонких всмоктуючих волосків, зате тісно обплетена грибними нитками. Гриби не тільки підживлюються продуктами життєдіяльності чагарників, а й виконують для них роль переносника-постачальника поживних речовин із ґрунту, а в лужному середовищі і в добре обробленій (окультуреній) землі мікориза перестає повноцінно працювати і гине. Деякі садівники вважають, що роль грибів у вирощуванні лохини сильно перебільшена, що рослина при регулярних підгодівлях просто зобов'язана нормально розвиватися і плодоносити. Однак, практика показує, що саме наявність мікоризи робить цей чагарник стійкішим до кореневої гнилі та хвороб, і при правильній агротехніці (обов'язковому виконанні вимог до освітлення, складу ґрунту та його вологості) він потребує менше уваги.

Види

• Vaccinium angustifolium(інші мови) (англ. lowbush blueberry):^[4][5]
• Vaccinium boreale(інші мови) (англ. northern blueberry)
• Vaccinium caesariense(інші мови) (англ. New Jersey blueberry)
• Vaccinium corymbosum (англ. northern highbush blueberry)^[4]
• Vaccinium darrowii(інші мови) (англ. evergreen blueberry)
• Vaccinium elliottii(інші мови) (англ. Elliott blueberry)
• Vaccinium formosum(інші мови) (англ. southern blueberry)
• Vaccinium fuscatum(інші мови) (англ. black highbush blueberry; syn. V. atrococcum)
• Vaccinium hirsutum(інші мови) (англ. hairy-fruited blueberry)
• Vaccinium myrsinites(інші мови) (англ. shiny blueberry)
• Vaccinium myrtilloides(інші мови) (англ. sour top, velvet leaf, або Canadian blueberry)
• Vaccinium pallidum(інші мови) (англ. dryland blueberry)
• Vaccinium simulatum(інші мови) (англ. upland highbush blueberry)
• Vaccinium tenellum(інші мови) (англ. southern blueberry)
• Vaccinium virgatum(інші мови) (англ. rabbiteye blueberry; syn. V. ashei)^[4]

Деякі інші синьоплідні види роду Vaccinium:

• Vaccinium koreanum(інші мови) (англ. Korean blueberry)
• Vaccinium myrtillus (англ. bilberry(інші мови) або European blueberry)
• Vaccinium uliginosum (англ. bog bilberry/blueberry, northern bilberry або western blueberry)

Використання

Виготовлення джему в домашніх умовах

Лохина продається як свіжою, так і замороженою. Також її можна зустріти у вигляді пюре, соків, засушених ягід. Її використовують для приготування желе, джемів, пирогів, мафінів, снеків та злакових батончиків. До складу джему з лохини входять ягоди лохини, цукор, вода та пектин. З лохини також роблять вино. В Америці лохина вважається однією з найперспективніших ягід через невимогливість у вирощуванні і смакові властивості.

Корисні властивості

Лохина вважається дієтичним продуктом. Її ягоди складаються на 88 % з води, 7,9 % — цукру,^[6] 1,1 % — білків, 1,4 % — органічних кислот, 1,2 % — клітковини і 0,3 % — дубильних речовин і пектинів. Лохина корисна майбутнім мамам як джерело фолієвої кислоти, необхідної для правильного розвитку плоду, зокрема системи кровотворення. Ягоди містять багато антиоксидантів, що запобігають розвитку онкологічних, серцево-судинних, очних, шкірних захворювань. Також лохина є низькоалергенною ягодою. Її можна вживати навіть маленьким дітям.

Див. також

• Лохиновий чай
• Чорниця