Лорін Маазель

Лорін Маазель (англ. Lorin Maazel, нар. 6 березня 1930 — пом. 13 липня 2014) — американський диригент і скрипаль.

Лорін Маазель
Народився	6 березня 1930(1930-03-06)[1][2][…]  Неї-сюр-Сен[3][4]
Помер	13 липня 2014(2014-07-13)[1][2][…] (84 роки)  Раппаганнок, Вірджинія, США[5][6][7]  ·пневмонія
Країна	США[8]  Франція
Діяльність	диригент, композитор, музичний режисер, скрипаль
Alma mater	Університет Піттсбурга, Peabody High Schoold, Fanny Edel Falk Laboratory Schoold і Interlochen Center for the Artsd
Знання мов	англійська[1]
Заклад	Bayerischer Rundfunkd
Членство	Європейська академія наук і мистецтв і Баварська академія витончених мистецтв
Роки активності	з 1938
Жанр	опера
Батько	Lincoln Maazeld
У шлюбі з	Dietlinde Turband і Israela Margalitd
Діти	Fiona Maazeld
Нагороди	Grammy Award for Best Opera Recordingd (1984) Grammy Award for Best Opera Recordingd (1976) Grammy Award for Best Orchestral Performanced (2004) Grammy Award for Best Classical Albumd (2004) Hans von Bülow Medald Баварська телевізійна преміяd (1996) Q113027229? (1999)
IMDb	ID 0531043
Сайт	maestromaazel.com
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Його дід Айзек Маазель (1873-1925, родом з Полтави) два десятиліття був першою скрипкою в оркестрі Метрополітен-опера; він і його дружина Естер Глейзер (1879-1921, родом з Харкова). Предки Лоріна Маазеля належали до великої хвилі єврейської еміграції, які втікли від єврейських погромів в Російській імперії кінця 19-го - початку 20-го ст. Вони прибули до Америки 1900 року після народження їх старшого сина Марвіна (1899-1988), який згодом став піаністом і композитором.

Лорін виступав з оркестром з 9 років. Спочатку навчався скрипці та фортепіано, потім у Піттсбурзі вивчав диригентське мистецтво у російського емігранта пореволюційної хвилі російської еміграції Володимира Бакалейникова. З 1949 диригент Піттсбурзького оркестру. З 1953 року виступає в Європі. В 1963 дебютував у Метрополітен Опера («Дон Жуан»). У тому ж році виступив на Зальцбурзькому фестивалі («Весілля Фігаро»). В 1965 поставив у Римі «Євгенія Онєгіна». Головний диригент Німецької опери в Берліні (1965—1971). Працював з лондонським оркестром «Нью-Філармонія» (1971—1973). У 1972 році уперше виступив у Ковент Гардені («Луїза Міллер» Верді). З 1972 по 1982 роки керував Клівлендським оркестром.

Перший американський диригент, що виступав на Байройтському фестивалі (в 1960 виконав «Лоенгріна», в 1968 «Кільце Нібелунга»). Перший виконавець опери Л. Даллапіккола «Улісс» (1968, Берлін), Беріо «Король слухає» (1984, Зальцбург). В 1982-84 керівник Віденської опери. Неодноразово виступав у Ла Скала (серед постановок «Турандот», 1984; «Аїда», 1985 й ін.). В 1984-95 знову працював з Піттсбурзьким оркестром. В 1988-92 головний диригент Національного оркестру Франції, працював з оркестром Баварського радіо.

Брав участь як диригент у фільмах-операх «Дон Жуан» (1979, режисер Д. Лоузі), «Кармен» (1983, режисер Ф. Розі), «Отелло» (1986, режисер Дзефиреллі), серед постановок останнього років «Електра» (1996, Зальцбурзький фестиваль, солісти Беренс, Різанек й ін.). Гастролював у СРСР (з 1963), записав більшість опер Пуччіні, серед них «Вілліси» (солісти Нуччі, Скотто, Домінго, Гоббі), «Ластівка» (Ті Канава, Домінго), «Триптих» (Лос Анхелес, Гоббі, Барб'єрі й ін.), «Дівчина із Заходу» (Дзампіері, Домінго, всі Sony).

Визнання та нагороди

• Хрест за заслуги ФРН 1-го класу (1977)
• Орден Почесного легіону (1981)
• Орден Лева Фінляндії
• Золота почесна медаль міста Відень (1991)
• Почесна премія Баварського телебачення (1996)
• Премія Вільгельма Фуртвенглера (2000)
• Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» (2003)