Логічна константа

У логіці логічною константою формальної мови ${\displaystyle {\mathcal {L}}}$ є символ, який має одне й те ж саме семантичне значення при будь-якій інтерпретації в ${\displaystyle {\mathcal {L}}}$. Два дуже важливих типи логічних констант це — логічні сполучники та квантори. Предикат рівності (зазвичай позначається "=") так само розглядається як логічна константа в багатьох системах логіки.

Питання «Що таке логічна константа?» є одним із фундаментальних питань філософії логіки. Тобто які спеціальні властивості констант визначають їх як логічні по своїй природі?^[1]

Наведені символи зазвичай розглядаються як логічні константи:

Символ	Значення
T	«істина»
F	«хиба»
¬	«не»
∧	«і»
∨	«або»
→	«слідує», «якщо…то»
∀	«для всіх»
∃	«існує», «для деяких»
=	«дорівнює»
${\displaystyle \Box }$	«необхідно»
${\displaystyle \Diamond }$	«можливо»

Багато з цих логічних констант позначаються по іншому, наприклад, символ «&» також використовують для позначення логічного «і»^[2].

Див. також

• Логічний сполучник
• Значення істинності

Примітки

1. Carnap, Rudolf, Introduction to Symbolic Logic and its Applications.
2. Предмет логики. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 11 жовтня 2016.

Посилання

• Stanford Encyclopedia of Philosophy entry on logical constants [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.]