Лобова Тамара Григорівна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тамара Григорівна Лобова (17 листопада 1911, Погар, Стародубський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 15 листопада 2007, Москва, Росія) — радянський російський кінооператор. Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1951). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969).[1]
| Лобова Тамара Григорівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася | 4 (17) листопада 1911 Погар, Стародубський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||
| Померла | 15 листопада 2007 (95 років) | |||
| Поховання | Нове Донське кладовище | |||
| Громадянство | СРСР Російська імперія | |||
| Діяльність | кінооператорка, кінематографістка | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
| Заклад | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
| Партія | КПРС | |||
| Членство | СК СРСР | |||
| IMDb | nm0516558 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
Народилася 1911 року. Закінчила Ленінградський кінофототехнікум (1931) і Всесоюзний державний інститут кінематографії (1952), де викладала з 1946 року.
У 1934—1941 і 1943—1951 роках працювала на кіностудії «Мосфільм».
Чоловік і співавтор багатьох операторських робіт — Анатолій Головня (1900—1982), радянський кінооператор, заслужений діяч мистецтв РРФСР, один з основоположників радянської операторської школи.
Фільмографія
- 1934: «Найбрудніший» / Самый грязный
- 1938: «Руслан і Людмила» / Руслан и Людмила
- 1939: «Мінін і Пожарський» / Минин и Пожарский
- 1940: «Суворов» / Суворов
- 1941: «Бойова кінозбірка № 6» / Боевой киносборник № 6
- 1942: «Невловимий Ян» / Неуловимый Ян
- 1944: «Весілля» / Свадьба
- 1946: «Адмірал Нахімов» / Адмирал Нахимов
- 1950: «Жуковський» / Жуковский
- 1954: «Бабка» / ჭრიჭინა / Стрекоза
- 1961: «Серце не прощає» / Сердце не прощает.
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.