поведінка людини, що прикриває нещирість, злість притворним щиросердям, чеснотою З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лицемі́рство — невідповідність слів справжнім переконанням, почуттям чи діям певної особи. Приклад, звинувачення когось у скоєних провинах або діях особою, що сама так вчиняє.[1] Така поведінка може прикриватися нещирістю, удаваним щиросердям, чесністю.
Негативна моральна якість, яка полягає в тому, що завідомо аморальним вчинкам (які здійснюються заради егоїстичних інтересів, за низькими мотивами і заради антигуманних цілей) приписують псевдоморальне значення, піднесені мотиви і людинолюбні цілі.
Лицемірство протилежне чесності, прямоті, щирості — якостям, в яких виявляється усвідомлення і відкрите репрезентування людиною правдивої суті її дій.[2][3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.