Лицар, смерть і диявол (нім. Ritter, Tod und Teufel) — велика мідна гравюра Альбрехта Дюрера, одна з трьох так званих майстерних гравюр (нім. Meisterstiche). Створено 1513 року. Можливо створено під впливом трактату Еразма Роттердамського «Керівництво християнського вояка» (1504 рік) або відображає сутність Псалму 23: «Хоч я йду долиною тіней смерті, не злякаюсь зла». Образи просякнуто складною іконографією та символікою, про точний сенс якої сперечаються до тепер.

Коротка інформація англ. Knight, Death, and the Devil, Творець: ...
Лицар, Смерть і Диявол
англ. Knight, Death, and the Devil[1]
Thumb
Творець:Альбрехт Дюрер[2][3]
Час створення:1513[2][3][…]
Висота:24,8 см
Ширина:19 см
Матеріал:папір верже[3] і copper engraving printd[4]
Техніка:Мідьорит[2][3]
Жанр:алегорія[d]
Зберігається:Державна картинна галерея (Карлсруе)
Національна галерея мистецтв[2][3]
Клівлендський музей мистецтв[1]
Музей Ізраїлю[5]
Музей Бойманса - ван Бенінгена[6]
Bamberg State Libraryd
Німецький національний музей
Музей:Національна галерея мистецтв[2][3], Бібліотека Честера Бітті, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес[7], гравюри у Національній галереї мистецтва СШАd[2][3], Колекція Розенвальдаd[2], Клівлендський музей мистецтв[1], Музей Ізраїлю[5], Музей Бойманса - ван Бенінгена[6], Штедель[8], Музей мистецтва Метрополітен[9], Національний музей дизайну Купер—Г'юїт[10], Британський музей, Bamberg State Libraryd, Музей герцога Антона Ульріха, Альбертіна, Гравюрний кабінет (Берлін)[11], Німецький національний музей, Graphic Art Collection of the City of Nurembergd, Spencer Museum of Artd, Національний музей (Ґданськ), Державна картинна галерея (Карлсруе), Національний музей Сан Карлос і Рейксмузей
Інвентарний номер:WEp 0074[12], 1965.231[1], 219759[5], 66.521.95[13], 70.1[7], 31412 D[8], 20.46.23[14], 1984.1203.40[15], 1896-3-39[10], 1868,0822.198[16], 1910,0212.307[17], E,4.139[18], I D 32[19], ADürer AB 3.157[20], DG1930/1437, DG1930/1549, DG1930/1550, 83-2[21], 4573-1877[22], AM 107-1987[4], StN2197[23], Gr.A. 12855, Gk 11028, 1969.0091[24], RP-P-OB-1269, 1943.3.3519[2], 1941.1.20[3], DN 1334/285 (PK)[6], 19.73.110[25], 43.106.2[9] і 65.690.1[26]
CMNS: Лицар, Смерть і Диявол у Вікісховищі
Закрити
Thumb

Опис

Створено у готичному стилі. Багато форм змішуються одна з одною. Лицар-християнин у супроводі своєї собаки їде вузькою гірською ущелиною. Поруч з ним слідують чортом з козенячою головою та свиним рилом та фігурою смерті ліворуч, що їде на блідому коні та тримає пісочний годинник. Вона зображена як бородата, хвора фігура зі зміїним волоссям, без носа і губ. Череп видно на нижньому передньому плані, прямо на шляху лицаря, а собака біжить між двома конями. Смерть, диявол і ландшафт відображено в похмурій манері Північного Відродження.

Вершник рухається не дивлячись на істоти, що ховаються навколо нього, і, здається, майже зневажливо ставиться до загроз. Лицар і його кінь оточені заплутаною масою гілок, упряжів та волосся.

Цікавою є тонка анатомічна деталізацію тіла коня, що характерно для художників Відродження, які цікавились природничими науками та анатомією. Дюрер зобразив коня згідно за каноном пропорцій, розробленим Леонардо да Вінчі.

Сенс зображень

Лицарські обладунки, кінь, листя дуба та фортеця на вершині гори є символом стійкості віри. Разом з тим може представляти земну подорож християн до Царства Небесного. Лицар демонструє презирство до небезпеки і сумнівів, що часто розглядалося як символ честі і мужності. За іншою версією — лицар є алегорією активного життя; він здійснює звитяги в боротьбі зі смертю. Годинник в руках смерті свідчить про плинність часу. Собака, що супроводжує лицаря, асоціюється з вірністю. У нижній правій частині гравюра примітна ящірка, пов'язана із завзяттям до Бога.

Австрійський історик мистецтв XIX століття Моріц Таузінг припустив, що Дюрер створив цю гравюру як частину циклу чотирьох робіт, кожен з яких мав ілюструвати один із чотирьох темпераментів. За словами Таузінга, робота мала бути представлена ​​сангвінічністю, звідси відбиток нанеї літери «S».

Інше тлумачення було представлено в 1970 році письменником Стен Карлінг, а пізніше Урсулою Мейєр, відповідно до якого Дюрер не прагне прославити лицаря, а натомість зображує лицаря-розбійника. На це вказують відсутність християнської чи релігійної символіки та на лисицький хвіст прихований у лицаря. Хвіст лисиці був символом жадібності, хитрості та зради, а також хтивості та нахабства. Разом з тим хвіст був поширеною формою захисного оберега.

Також з огляду на праці Дюрера дослідники прийшли до висновку, що він захоплювався лідером протестантів Мартином Лютером. Тому висувається гіпотеза, що ця гравюра призначалася саме Лютеру, якого зображено в алегорійній формі.

Оцінка

Згадується Джорджо Вазарі як один із декількох аркушів такої досконалості, що нічого кращого неможливо досягти.

Вплив

Гравюра часто копіювалася і мала великий вплив на пізніших німецьких письменників. Філософ Фрідріх Ніцше посилався на неї у своїй праці з драматичної теорії «Народження трагедії» (1872 рік), щоб продемонструвати песимізм, в той час як пізніше це було ідеалізоване нацистами як представництво расово чистого арійця, а іноді його використовували у своїх пропагандистських образах.

Джерела

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.