Лисенко Володимир Іванович

Володимир Іванович Лисенко — капітан, командир стрілецької роти 154-го окремого батальйону територіальної оборони 117 ОБрТрО^[1] Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лисенко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Лисенко Володимир.

Володимир Лисенко Володимир Іванович Лисенко
Капітан
Загальна інформація
Народження	25 червня 1967(1967-06-25) м. Охтирка, Сумська область, Україна
Смерть	24 лютого 2022(2022-02-24) (54 роки) м. Охтирка, Сумська область, Україна
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	2014-2016, 2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Сили ТрО
Формування	117 ОБрТрО
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народився 25 червня 1967 року в м. Охтирці на Сумщині.

Неодноразово обирався депутатом Охтирської міської ради^[2]. 2014 року висувався кандидатом на посаду міського голови в м. Охтирка^[3].

Працював керівником приватного підприємства^[4].

Учасник Революції Гідності. Займався активною волонтерською діяльністю. Член громадської організації «Спілка воїнів АТО, ООС російсько-української війни "Непереможні"»^[5].

Невдовзі після нападу Росії на Україну Володимир Лисенко у складі 15 окремого мотопіхотного батальйону «Суми» брав участь у бойових діях на території Луганської області.

2016 року був звільнений в запас. Тоді ж почав займатися забезпеченням амуніцією своїх побратимів. Багато справ було направлено на розбудову і покращення рідної Охтирки, на підтримку родин побратимів та збереження пам'яті про них.

Коли почав формуватися 154 окремий батальйон 117 ОБрТрО, Володимир вступив до його складу.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, як військовослужбовець територіальної оборони став на захист рідного міста.

24 лютого 2022 року в боях за Охтирку відбулося бойове зіткнення українських військовослужбовців з колоною російських військ по вулиці Київській в Охтирці. Ворог з підбитих машин відступив у лісосмугу в районі АЗС «BVS». Група 154-го батальйону, до якої входив капітан Лисенко, розгорнулась ланцюгом та пішла в напрямку відступу росіян. Володимир був крайнім на лівому фланзі строю. Після повернення із завдання з'ясувалося, що Володимира немає, на телефонні дзвінки він не відповідав^[6].

Лише через 8 днів в лісі біля старого бомбосховища виявили його тіло. Місце загибелі вказав полонений російський військовий. Володимира Лисенка розстріляли росіяни^[7].

Нагороди

• орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі

Примітки

1. В боях за Охтирку та Охтирський район загинуло 11 воїнів батальйону Тероборони. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
2. № 438 Про депутатський запит Лисенка Володимира Івановича щодо ремонту дороги по провулку Гастелло 29 Травня, 2012
3. Кандидати на посаду міського голови в м. Охтирка. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
4. Лисенко Володимир Іванович. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
5. Бійці тероборони Охтирщини відзначені державними нагородами. Данкор онлайн. 14 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
6. У боях за Охтирку загинуло 11 тероборонців. Данкор онлайн. 31 березня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
7. Загинув у перший день війни: захисника Охтирки посмертно нагородили орденом «За мужність»

Джерела

• Указ Президента України від 26 березня 2022 року № 178/2022 «Про відзначення державними нагородами України»