З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Оле́ся Ві́кторівна Мудра́к-Ковалі́в, творчий псевдонім Ле́ся Мудра́к (нар. 29 квітня 1985, м. Легніца, Польща) — українська письменниця, філологиня, перекладачка, критикиня, менеджерка, редакторка, громадська діячка. Кандидатка філологічних наук. Членкиня Національної спілки письменників України, асоціації журналістів та Громадської ради при Міністерстві культури України (2014—2015 рр.), помічниця-консультантка народного депутата України Тараса Креміня (2015—2019 рр.), експертка Українського культурного фонду (програма «Культура без бар'єрів») (2022 р.). Від 28 липня 2023 року — в складі Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка
Олеся Мудрак-Ковалів | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 29 квітня 1985 (39 років) Легниця, Польська Народна Республіка | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | письменниця, філологиня, перекладачка, журналістка, критикиня, редакторка | |||
Alma mater | Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Премії | «Коронація слова» (2004), приватна премія м. Вупертайль (Німеччина) (2006), «Мистецький олімп України» (2009), премія Всесвітнього фестивалю поезії «Ditët e Naimit» (2013), друга премія поетичного фестивалю «Серед слів і безкінечності» (2014). | |||
| ||||
Леся Мудрак у Вікісховищі | ||||
Жила і навчалася у м. Дніпропетровську.
Закінчила відділення літературної творчості КНУ імені Тараса Шевченка (2007). Достроково захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук на тему: «Еротична лірика: жанрова специфіка та ідіостилі» (2014).
Працювала завідувачем міжнародного відділу в Міжнародній школі україністики Національної академії наук України, викладачем Гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка, автором та ведучою на інтернет-каналі «Укрлайф TV», редактором у видавництвах, літературним менеджером, модератором численних літературно-мистецьких дійств.
Секретар НСПУ по роботі з молодими авторами (2014—2016)[1], член Правління НСПУ (з 29 листопада 2014 року)[2].
Нині — науковий співробітник Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».
Із 2023 року куратор українсько-литовських мистецьких проєктів (зокрема проєкту «Нескорені й ніжні», який присвячений поезії воїнів-митців).
Була автором щотижневої рубрики на літературному порталі «Друг читача». Співзасновником номінації «Найеротичніший твір» у літературному конкурсі «Коронація слова 2012». Учасницею численних конференцій, фестивалів, літфорумів, теле- та радіоефірів. Організовала камерні (Укрлаф-тіві) й масові («Творчі п'ятниці» в СПУ, конференції, круглі столи) літературно-художні та культурні заходи із залученням письменників, співаків, композиторів, танцівників, скульпторів, художників та інших, сама репрезентувала «театр одного актора», виконуючи в ньому власні поезії.
У січні 2020 у київському театрі «Сузір'я» відбулася театралізована презентація поезо-вистави «Поміж жіночих звивин» (режисер — Сергій Архипчук).
Автор й виконавець проєктів:
Від 28 липня 2023 року — в складі Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка[3][4].
Спільно з Фондом співпраці суспільства, бізнесу та влади започаткувала й постійно проводить акції з наповнення сільських бібліотек сучасними українськими книжками.
«Міжнародний молодіжний літературний форум»[6].
Міжнародний конкурс творів молодих літераторів «Гранослов»[7].
Упорядниця англомовної антології «Terra poetica»(«Саміт-книга», 2014), однойменного міжнародного альманаху поезії («Саміт-книга», 2016), прози та поезопрози («Саміт-книга», 2017) та есеїстики («Саміт–книга», 2019).
На замовлення Державного центру перекладу Азербайджану виступила як співперекладачка книги відомого азербайджанського поета Салама Сарвана «І потонути неможливо, неглибокий цей світ…» (2020, «Саміт-книга»).
Авторка численних передмов, критичних статей, рецензій на книжки сучасних українських авторів.
Літературний редактор у вітчизняних та міжнародних виданнях.
За результатами опитування видання «Журналіст» (2018), увійшла у дванадцятку рейтингу успішних жінок серед мисткинь.
Мама двох дітей: донька — Дарина (12 р.), син — Олесь (4 р.)
Автор збірок:
Твори опубліковані у пресі, інеті, антологіях та альманахах.
Вірші перекладені польською, німецькою, білоруською, болгарською, англійською, албанською, азербайджанською, македонською, французькою мовами.
У січні 2020 у столичному театрі «Сузір'я» відбулася театралізована презентація поезо-вистави «Поміж жіночих звивин» (режисер — Сергій Архипчук).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.