Лерой Зане

Леро́й Зане́ (нім. Leroy Aziz Sané, нім. вимова: [ˈliːʁɔʏ zaˈneː], нар. 11 січня 1996, Ессен, Німеччина) — німецький футболіст, лівий вінгер німецького клубу «Баварія» та національної збірної Німеччини.

Лерой Зане
Лерой Зане
Особисті дані
Народження	11 січня 1996(1996-01-11) (29 років)
	Ессен, Німеччина
Зріст	184 см[1]
Вага	74 кг[1]
Громадянство	Німеччина,  Франція
Позиція	лівий вінгер, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Баварія»
Номер	10
Юнацькі клуби
2001–2005 2005–2008 2008–2011 2011–2015	«Ваттеншайд 09» «Шальке 04» «Баєр 04» «Шальке 04»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2014–2016 «Шальке 04» 47 (11) 2016–2020 «Манчестер Сіті» 90 (25) 2020– «Баварія» 136 (34)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2014–2015 Німеччина U-19 11 (5) 2015– Німеччина U-21 10 (5) 2015– Німеччина 67 (14)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 18 січня 2025.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 18 січня 2025.

Клубна кар'єра

Лерой почав кар'єру в академії клубу «Ваттеншайд 09», звідки перейшов у «Шальке 04». У 2008 році він став гравцем юнацької команди «Баєра», з якою в 2010 році став чемпіоном Західної Бундесліги. У 2011 році Зане повернувся у «Шальке», де у складі юнацької команди до 17 років у 2012 і 2013 роках двічі виграв Кубок Вестфалії і одного разу чемпіонат Західної Німеччини.

«Шальке 04»

У березні 2014 року Зане підписав із «Шальке» професійний контракт на два роки, який вступав в дію 1 липня 2015 року^[2]. У цьому ж місяці він почав потрапляти в заявку першої команди. 20 квітня 2014 року Лерой дебютував у Бундеслізі в гостьовому матчі проти «Штутгарта» (1:3), замінивши Макса Маєра на 77-й хвилині^[3]. Свій перший гол у чемпіонаті він забив 13 грудня 2014 року в домашньому матчі проти «Кельна» (1:2).

«Манчестер Сіті»

2 серпня 2016 за 55 мільйонів євро перейшов у «Манчестер Сіті», підписавши з клубом п'ятирічний контракт^[4].

9 вересня зробив дубль у матчі проти «Ліверпуля» (5:0), забивши на 77-й і 90-й хвилинах^[5]. У матчі 7-го туру Прем'єр-ліги проти «Челсі»(0:1)^[6], побив рекорд швидкості в Прем'єр-лізі, який встановив Джеймі Варді^[7]. Лерой зміг зробити ривок зі швидкістю 35,48 км/год. У тому сезоні Зане отримав нагороду найкращому молодому гравцю англійської Прем'єр ліги від ПФА.

3 січня 2019 в 21 турі АПЛ забив переможний гол у матчі проти «Ліверпуля» (2:1) на 72-й хвилині^[8].

4 серпня 2019 вийшов у стартовому складі у матчі Суперкубку Англії проти «Ліверпуля», але через травму був замінений Жезусом на 13-ій хвилині. Через травму пропустив більшу частину сезону^[9]. У червні 2020 відлхилив пропозицію щодо продовження контракту з «Манчестер Сіті», через бажання покинути клуб улітку^[10].

«Баварія»

3 липня 2020 року Зане узгодив 5-річний контракт з мюнхенською «Баварією». Сума трансферу з «Манчестер Сіті» склала 49 млн^[11].

Перший гол забив вже у дебютному матчі за «Баварію» проти колишніх одноклубників з «Шальке 04» (8:0)^[12].

Зане в матчі за збірну в 2018

Виступи за збірні

5 вересня 2014 року Зане дебютував у складі юнацької збірної Німеччини до 19 років у матчі проти збірної Нідерландів, забивши переможний гол. Наступного року у її складі був учасником юнацького чемпіонату Європи (U-19) 2015 року, на якому німці несподівано не змогли вийти з групи. Всього взяв участь у 11 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 4 забитими голами.

3 вересня 2015 року він дебютував за молодіжну збірну Німеччини у матчі проти данців. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забив 5 голів.

13 листопада 2015 року дебютував у складі національної збірної Німеччини, вийшовши на заміну на 61 хвилині замість Юліана Дракслера в товариському матчі проти збірної Франції (0:2)^[13].

16 листопада 2018 року забив дебютний гол за Німеччину в матчі проти збірної Росії^[14].

Наразі провів у формі головної команди країни 26 матчів, у яких відзначився 6 голами.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Станом на 12 листопада 2022 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2013–14	«Шальке 04»	БЛ	1	0	КН	-	-	ЛЧ	-	-	-	-	-	1	0
2014–15		БЛ	13	3	КН	-	-	ЛЧ	1	1	-	-	-	14	4
2015–16		БЛ	33	8	КН	2	0	ЛЄ	7	1	-	-	-	42	9
Усього за «Шальке 04»			47	11		2	0		8	2		-	-	57	13
2016–17	«Манчестер Сіті»	ПЛ	26	5	КА+КЛ	5+2	2+0	ЛЧ	4	2	-	-	-	37	9
2017–18		ПЛ	32	10	КА+КЛ	3+5	1+3	ЛЧ	9	0	-	-	-	49	14
2018–19		ПЛ	31	10	КА+КЛ	4+3	2+0	ЛЧ	8	4	СА	1	0	47	16
2019–20		ПЛ	1	0	КА+КЛ	-	-	ЛЧ	-	-	СА	1	0	2	0
Усього за «Манчестер Сіті»			90	25		22	8		21	6		2	0	135	39
2020–21	«Баварія»	БЛ	32	6	КН	1	1	ЛЧ	8	3	СН+СУ+КЧС	0+1+2	0	44	10
2021–22		БЛ	32	7	КН	2	1	ЛЧ	10	6	СН	1	0	45	14
2022–23		БЛ	13	5	КН	1	0	ЛЧ	4	4	СН	1	1	19	10
Усього за «Баварію»			77	18		4	2		21	13		5	1	108	34
Усього за кар'єру			214	54		28	10		50	21		7	1	300	86

Статистика виступів за збірну

Особисте життя

Лерой — син колишнього сенегальського футболіста Сулеймана Сане і колишньої німецької художньої гімнастки, бронзової олімпійської призерки Регіни Вебер. Брати Лероя — Кім і Сіді — також навчались в системі «Шальке 04»^[15].

Крім німецького має і французьке громадянство^[16].