| Леонід Череватенко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Череватенко Леонід Васильович | |||
| Народився | 31 жовтня 1938 Дніпропетровськ, УРСР | |||
| Помер | 9 травня 2014 (75 років) | |||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет, мистецтвознавець, кінокритик, сценарист | |||
| Сфера роботи | поезія[1], мистецтвознавство[1], кінокритика[1] і сценографія[1] | |||
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Нагороди |  | |||
| Премії | Міжнародна премія імені Володимира Винниченка (1994) | |||
|
| ||||
Черева́тенко Леоні́д Васи́льович (нар. 31 жовтня 1938, м. Дніпропетровськ — пом. 9 травня 2014[2]) — український поет, мистецтвознавець, кінокритик, сценарист. Член Національної спілки письменників України, член Історичного клубу Холодний Яр.
Життєпис
Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1966 р.) та Вищі сценарні курси при Держкіно СРСР у Москві (1970 р.). Працював у пресі, зокрема в журналі «Новини кіноекрану». Очолював Київську письменницьку організацію. Багато зробив для повернення в перебудову спадщини представників "Розстріляного Відродження" в українській літературі, зокрема, Євгена Плужника, Григорія Косинки, Валер"яна Підмогильного та ін.
Жив у Бучі під Києвом.
Нагороди
- премія Спілки кінематографістів СРСР (1988 р.) за статтю «А корабль стоїть…»
- Республіканська премія ім. О. Білецького в галузі літературно-художньої критики
- Національна премія України імені Тараса Шевченка (2002 р.) за документальну кінотрилогію «Я камінь з Божої пращі»
- щорічна премія Президента України «Українська книжка року» за збірку «Закляте залізо» (Видавництво «Дух і Літера», травень 2013 р.)[3].
Праці
Багато виступав у пресі з питань кіномистецтва, зі статтями у збірниках:
- «Сергій Параджанов. Злет. Трагедія. Вічність» (1995)
- «100 фільмів українського кіно» (1996).
- Череватенко Леонід Закляте залізо (2012)[4]
Фільмографія
Автор сценаріїв художніх фільмів (поставлених на Київській національній кіностудії ім. О. П. Довженка):
- «Лицар Вася» (к/м, 1974, режисер Володимир Попков)
- «Канал» (1975, реж. Володимир Бортко)
- «Скляне щастя» (к/м, 1980, режисер Ярослав Ланчак)
- «Дорога на Січ» (1995, у співавт., режисер Сергій Омельчук)
- «Закон» (2008, режисер Віталій Потрух)
Автор сценаріїв документальних стрічок:
- «Юрій Коцюбинський» (1965)
- «Ваш Леонід Первомайський» (1983)
- Кінотрилогії «Я камінь з Божої пращі», що об'єднує кінокартини:
- «Сергій Бондарчук. Батьківщина» (2004, реж. Теймураз Золоєв; з телециклу «Обрані часом»)
- «Іван Драч» (2007, реж. О. Волоткевич; з телециклу «Обрані часом»)
- «Якутовичі» (2007, реж. О. Волоткевич; з телециклу «Обрані часом»)
- «Кримінальна справа Юхима Михайліва» (2007, реж. О. Волоткевич; з телециклу «Обрані часом»)
Режисер:
- «Євген Деслав. Фантастична мандрівка» (2008, режисер та автор сценар.)[5][6]
Вшанування пам'яті
22 червня 2023 року у місті Ірпінь вулицю Висоцького перейменували на вулицю Леоніда Череватенка.[7]
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
