Леонард Бернстайн

Леона́рд Бернста́йн (Бернште́йн, англ. Leonard Bernstein, 25 серпня 1918, Лоренс, Массачусетс — 14 жовтня 1990, Нью-Йорк, Нью-Йорк) — американський диригент, композитор, піаніст, педагог та просвітитель єврейсько-українського походження. Автор та інтерпретатор багатьох записів класичної музики.

Леонард Бернстайн
англ. Leonard Bernstein
Леонард Бернстайн у 1971 р.
Ім'я при народженні	англ. Louis Bernstein
Народився	25 серпня 1918(1918-08-25)[1][2][…]  Лоренс, Ессекс, Массачусетс, США[1][3]
Помер	14 жовтня 1990(1990-10-14)[4][2][…] (72 роки)  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4][3]  ·пневмонія і зупинка серця[5]
Поховання	Грін-Вудський цвинтар
Країна	США
Національність	єврей
Діяльність	музикант, композитор, диригент, педагог
Alma mater	Гарвардський університет, Кертісовий інститут музики і Eliot Housed
Вчителі	Richard Stöhrd і Надія Буланже[6]
Відомі учні	Marin Alsopd, Evelyn Leard, Yutaka Sadod, Пааво Ярві і Jeannette Sorrelld
Знання мов	англійська[2][7]
Заклад	Брандейський університет
Членство	Американська академія мистецтв і наук, Американська академія мистецтв та літератури, Баварська академія витончених мистецтв і Віденський філармонічний оркестр
Роки активності	1940 — 1990
Жанр	симфонія, класична музика і опера
Magnum opus	Symphony No. 1d, Symphony No. 2d, Symphony No. 3d, Вестсайдська історія (мюзикл) і Candided
Посада	асоційований професор
Батько	Samuel Joseph Bernsteind[8]
Мати	Jennie Resnickd[8]
У шлюбі з	Felicia Montealegred[9]
Діти (3 )	Jamie Bernsteind[9], Alexander Bernsteind[9] і Nina Bernsteind
Автограф
Нагороди	Почесне кільце міста Відняd (1982) Praemium Imperiale (1990) премія Леоні Соннінг (1965) золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1987) почесний доктор Тель-Авівського університетуd почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[d] Brahms-Preisd (7 вересня 1988) премія Ернста Сіменса (1987) Член Американської академії мистецтв і наук зірка на голлівудській Алеї слави Sibelius Medald Ditson Conductor's Awardd
IMDb	ID 0077086
Сайт	leonardbernstein.com
Медіафайли у Вікісховищі

Крім іншого, автор музики до мюзиклу «Вестсайдська історія», що був двічі адаптований у кінострічку (1961 та 2021) та постановки якого продовжуються по сьогодні. Кіноадаптація 1961 року була удостоєна 10 премій «Оскар», зокрема в категорії «найкраща музика до фільму».

Життєвий і творчий шлях

Леонард Бернстайн — син Самуеля та Дженні Бернштайнів, які емігрували перед Першою світовою війною до США з передмістя Рівного.

Бернстайн керує нью-йоркським симфонічним оркестром.(1945)

Бернстайн у 1944 році

Бернстайн за фортепіано, працює над музичним супроводом.

Леонард Бернстайн у 1973 році (фото Аллана Воррена).

Закінчив Гарвардський університет (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві у Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді 1942 року. Займаючи в 1943—1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943—1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947), з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949—1950).

Бернстайн — один з найвидатніших диригентів-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів Шостаковича, Малера. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбула» (солісти — Каллас, Валетті, Модесті, запис Myto (live)), «Кармен» (головна партія — Хорн, запис Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти — Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фішер-Діскау, запис Deutsche Grammophon).

Як композитор Бернстайн віддав данину і класиці, й сучасності. Широко відомі його мюзикли, у тому числі «Вестсайдська історія» (1957, Нью-Йорк). Працюючи в рамках жанру, Бернстайн уводить у мюзикли оперні форми, а також домагається в них наскрізного симфонічного розвитку. У його музиці майстерно перетворені ладогармонічні, ритмічні особливості джазу, негритянських, мексиканських й інших народних пісень. У своїх творах Бернстайн використовує різноманітні музичні засоби — вуличні пісеньки, рок-н-рол (наприклад, в «Месі», 1971).

Нагороди

• Член Американської академії мистецтв та наук, 1951 ^[10]
• Премія Леоні Соннінг (Данія), 1965
• Премія Дітсона, 1958
• Медаль Джорджа Пібоді університету Джона Гопкінса, 1980
• Премія Кеннеді, 1980
• Премія Ернста Сіменса, 1987
• Золота медаль Королівського філармонічного товариства (Велика Британія), 1987
• Великий хрест ордена «За заслуги перед Італійською Республікою», 1989
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
• Премія Греммі за найкращий альбом для дітей, 1962
• Премія Греммі за найкраще оркестрове виконання, 1990, 1991, 1993
• Премія Греммі за найкраще хорове виконання, 1968
• Премія Греммі за найкращий оперний запис, 1974
• Премія Греммі за найкраще класичне вокальне соло, 1963
• Премія Греммі за найкращу класичну сучасну композицію, 1991
• Премія Греммі за найкращий класичний альбом, 1965, 1968, 1978, 1991, 1992, 1993
• Премія Греммі за досягнення протягом життя, 1985
• Премія «Тоні» за найкращий мюзикл, 1953
• Спеціальна премія «Тоні», 1969
• Орден Почесного легіону, 1986
• Praemium Imperiale, Японія, 1990

Леонард Бернстайн також є членом Американського Театрального Залу Слави^[11] та Телевізійного Залу Слави^[12].

Почесні звання

10 грудня 1987 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».

Твори

Балети

• «Повна свобода»^[13][14], (англ. Fancy Free), 1944
• «Факсиміле» (англ. Facsimile), хореографічне ессе для оркестру, 1946
• «Діббук» (англ. Dybbuk), 1974

Опери

• «Хвилювання на Таїті» (англ. Trouble in Tahiti 1952, Уолтем)
• «Тихе місце» (англ. A Quiet Place 1986, Відень),
• оперета «Кандід» (1956, Нью-Йорк)

Мюзикли

• «Звільнення у місто» (англ. On the Town, 1944)
• «Пітер Пен» (англ. Peter Pan, 1950)
• «Чудесне місто» (англ. Wonderful Town, 1953)
• «Кандід» (англ. Candide, 1956)
• «Вестсайдська історія» (англ. West Side Story, 1957)
• «Гонка на Ургу» (англ. The Race to Urga, незакінчений, 1969)
• «Пенсильванія авеню, 1600», (англ. 1600 Pennsylvania Avenue, 1976)
• «Вечірка з Бетті Комден і Адольфом Гріном», (англ. A Party with Betty Comden and Adolph Green, 1977)

Симфонії

• Симфонія № 1 «Єремія» (англ. Jeremiah, 1942)
• Симфонія № 2 «Століття тривог» (англ. The Age of Anxiety, 1949)
• Симфонія № 3 «Каддиш» (англ. Kaddiss, 1963)

Хорали

• Хашківейну для кантора (тенор), змішаного хору та органу (англ. Hashkiveinu, 1945)
• Коротка меса для змішаного хору та контратенора (лат. Missa brevis, 1988)
• «Чичестерські псалми» для сопрано (або контратенора), хору й оркестру (англ. Chichester Psalms, 1965)

Інше

• музика до балету «Fancy Free»