Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ніна Олександрівна Лейпунська (9 травня 1930, Харків — 22 грудня 2008, Київ) — українська науковиця-археолог, кандидат історичних наук (1975).
| Ніна Лейпунська | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 9 травня 1930 Харків, УРСР |
| Померла | 22 грудня 2008 (78 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  Україна[1] СРСР |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1954) |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Ольвійська археологічна експедиція (1953—2008) Інститут археології НАН України (1969—2003) |
| Посада | старша наукова співробітниця |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук (1975) |
| Науковий керівник | Лазар Славін |
| Відомі учні | Валентина Крапівіна, Алла Буйських, Олег Журавльов, Володимир Назарчук, Олександр Каряка |
| Відома завдяки: | розкопкам в Ольвійській археологічній експедиції, дослідженням Ольвії |
| Батько | Олександр Лейпунський |
| Мати | Антоніна Прихотько |
| У шлюбі з | Олександр Рєзніков Сергій Крижицький |
| Діти | Юрій Рєзніков |
Протягом 55 років — учасниця Ольвійської археологічної експедиції та керівниця декількох ділянок розкопок (1953—2008). Майже 35 років — наукова співробітниця Інституту археології НАН України (1969—2003), одна з фундаторок сучасного стану Археологічного музею Інституту. Авторка близько 120 наукових робіт, зокрема, декількох монографій, багаторазово публікувалася за кордоном. Учениця археолога Лазаря Славіна[2].
Народилась 9 травня 1930-го року в Харкові.
У 1954-му році закінчила Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Археологія». З 1956-го по 1960-й рік навчалася в аспірантурі Московського державного історичного музею за спеціальністю «Антична археологія». Учениця археолога Лазаря Славіна[3].
Ще зі студентської лави почала брати участь в Ольвійській археологічній експедиції, у складі якої працювала до своєї смерті в 2008-му році. Протягом майже 35-ти років (1972—2006) керувала розкопками декількох ділянок Верхнього та Нижнього міста Ольвії, житлових кварталів. Результати цієї роботи відображалися в фундаментальних наукових працях Ніни Лейпунської, надрукованих в Данії, Франції та інших країнах світу[2]. Всього під авторством Лейпунської вийшло близько 120-ти наукових робіт.
З 1969-го року — наукова співробітниця Інституту археології НАН України, брала провідну участь у створенні експозицій Археологічного музею Інституту у сфері скіфоантичної археології. У 1975-му році здобула науковий ступінь кандидата історичних наук, захистивши дисертацію на тему «Амфоры из Ольвии VI—IV вв. до н.э.»[3].
Деякий час працювала на посаді вченого секретаря Археологічного музею. Член Фондово-експертної комісії Міністерства культури України. Лектор та організатор багатьох міжнародних археологічних конференцій, зокрема, в Грузії, Греції, Польщі, Румунії тощо[2].
Серед учнів Ніни Лейпунської — велика кількість докторів історичних наук, професорів, зокрема, Валентина Крапівіна, Алла Буйських, Олег Журавльов тощо.
З Інституту археології звільнилась в 2003-му році, зосередивши свою наукову увагу на Ольвії. До останніх місяців життя працювала над монографією за матеріалами розкопок на Ольвійській ділянці НГС, яка була опублікована посмертно в Данії[2].
Померла від нетривалої хвороби 22 грудня 2008 року. Похована на Байковому кладовищі разом з родиною.
Донька визначних науковців-фізиків. Батько — Олександр Лейпунський (1903—1972), директор Інституту фізики АН УРСР, дослідник атомної та ядерної фізики. Мати — Антоніна Прихотько (1906—1995), директор Інституту фізики АН УРСР, дослідниця фізики неметалевих кристалів.
Перший чоловік — Олександр Рєзніков (1931—1980), історик, сходознавець. Від цього шлюбу народився син Юрій Рєзніков (1953—2016) — фізик, доктор фізико-математичних наук.
Другий чоловік — археолог Сергій Крижицький (1932—2018), колега Ніни Лейпунської по дослідженням Ольвії, професор.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
