Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Легойда володимир Романович (рос. Легойда, Владимир Романович нар. 8 серпня 1973, Кустанай, Казахська РСР, СРСР) — російський церковний і громадський діяч, журналіст, педагог, фахівець в області культурології, політології й релігієзнавства, голова Синодального відділу із взаємин Церкви з суспільством та ЗМІ Московського Патріархату, кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародної журналістики, професор кафедри світової літератури та культури МДІМВ МЗС Росії, Головний редактор журналу «Фома»[2].
Легойда Володимир Романович | |
---|---|
рос. Легойда, Владимир Романович | |
Народився | 8 серпня 1973[1] (51 рік) Кустанай, Казахська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | журналіст, політолог, релігієзнавець, культуролог, редактор, громадський діяч, педагог |
Alma mater | Московський державний інститут міжнародних відносин |
Науковий ступінь | кандидат політичних наук |
Вчене звання | доцент і Q4433472? |
Знання мов | російська |
Заклад | Московський державний інститут міжнародних відносин, SPASd, Q4491428? і Q4303939? |
Членство | Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd, third Civic Chamber of the Russian Federationd, fourth Civic Chamber of the Russian Federationd, Fifth Civic Chamber of the Russian Federation (2014–2017)d, Sixth Civic Chamber of the Russian Federation (2017–2020)d і Public Chamber of the Russian Federation of the seventh composition (2020–2023)d |
Посада | головний редактор |
Нагороди | |
|
Народився 8 серпня 1973 року в місті Кустанай (Казахстан).
У 1990 році закінчив Кустанайську середню школу № 10 з золотою медаллю. У 1996 році з відзнакою закінчив факультет міжнародної інформації Московського державного інституту міжнародних відносин МЗС Росії.
У 2000 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук на тему «Символи і ритуали в політичних процесах в США: традиції і сучасність (феномен „громадянської релігії“)».
У 2005 році присвоєно вчене звання доцента.
З 1996 по 2007 рік — викладач, старший викладач і доцент кафедри світової літератури та культури МДІМВ МЗС Росії. З 2013 року — професор тієї ж кафедри. З 2007 по 2009 рік — завідувач кафедри міжнародної журналістики МДІМВ МЗС Росії. Пішов у відставку за власним бажанням у зв'язку з призначенням на посаду Голови Синодального інформаційного відділу Московського Патріархату. З 2009 року — професор тієї ж кафедри. З 2011 року — член Вченої ради гімназії Святителя Василя Великого.
З 2006 по 2008 рік — член робочої групи з розробки програмного документа Російської Православної Церкви «Основи вчення Російської Православної Церкви про гідність, свободу і права людини».
31 березня 2009 року Священним Синодом призначений на посаду голови Синодального інформаційного відділу Московського Патріархату[3] Перший в історії РПЦ випадок призначення мирянина на пост глави Синодального відділу[4].
З 2008 по 2013 роки — член Комісії з міжнародних відносин Всесвітньої Ради Церков (від Російської Православної Церкви). З 2009 року — член Синодальної біблійно-богословської комісії Російської Православної Церкви. З 2010 року — голова комісії Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви з питань інформаційної діяльності церкви і відносин зі ЗМІ. З 26 липня 2010 року — член Патріаршої ради з культури[5].
З 2011 року — секретар Вищої Церковної Ради Російської Православної Церкви, член Патріаршої комісії з питань сім'ї, захисту материнства і дитинства. У 2012 році постановою Священного Синоду включений до складу новоутвореного Церковно-громадської ради з увічнення пам'яті новомучеників і сповідників Російських під головуванням Патріарха Московського і всієї Русі[6].
У 2015 році рішенням Священного Синоду призначений на посаду голови Синодального відділу із взаємин церкви з суспільством та ЗМІ[7].
З 1996 року — один із засновників і головний редактор журналу «Фома».
З 1998 року — член суддівської колегії Всеросійської гуманітарної телевізійної Олімпіади «Умники и умницы». З 2004 року — голова правління Фонду сприяння розвитку культурно-просвітницької діяльності «Фома Центр». Член редакційної ради журналу «Альфа і Омега» (2006-2015).
Культурологія (філософія культури), релігієзнавство (філософія та соціологія релігії, християнське місіонерство), політологія (релігія і політика) та ін.
Володимир Легойда помічений у пропаганді та підтримці війни проти України.[13]
23 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.[14]
Батько — Легойда Роман Тимофійович, співробітник органів МВС,
Мати — Легойда Галина Максимівна — вчителька[15].
Одружений, виховує двох доньок і сина.
Автор численних наукових і науково-популярних статей на загальнокультурні і релігійно-філософські теми. Деякі з них:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.