Лебединцев Андрій Гаврилович

Андрій Гаврилович Лебединцев (30 червня 1826, Зелена Діброва — 9 листопада 1903) — український церковний діяч, учитель, автор повчань, настоятель Києво-Печерської Ольгинської церкви, меценат, рідний брат Арсенія, Данила, Петра і Феофана Лебединцевих.

Андрій Гаврилович Лебединцев
Народився	30 червня 1826(1826-06-30) Зелена Діброва
Помер	9 листопада 1903(1903-11-09) (77 років)
Поховання	Байкове кладовище
Підданство	Російська імперія
Alma mater	Київська духовна семінарія
Родичі	брати: Арсеній, Данило, Петро і Феофан
Брати, сестри	Лебединцев Петро Гаврилович, Лебединцев Феофан Гаврилович і Arseniy Lebedintsevd

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебединцев.

Біографія

Народився 30 червня 1826 року в селі Зеленій Діброві (нині Городищенського району Черкаської області). Закінчив Київську духовну семінарію, викладав у Богуславському духовному училищі. Починаючи з 1860 року заснував у Канівському повіті майже сто церковних шкіл, був настоятелем Києво-Печерської Ольгинської церкви.

Написав спогади про свій родовід, надруковані в «Київській старині». Видав власним коштом п'ять томів своїх повчань і роздав школам краю. Був знайомим із Тарасом Шевченком.

Могила Андрія Лебединцева

Помер 9 листопада 1903 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2 старого кладовища). Над входом до каплички написано:

«Прииде ко мне всии труждающиеся и обремененнии»

а на правій бічній стіні:

«Воспоминаю вам братие, чады мои и знаемии, не забывайте мя, всегда молитеся ко Господу»

Література

• В. О. Жадько. «Український Некрополь». Київ. 2005. ISBN 966-8567-01-3. стор. 218.
• Подкупко Т. Л. Праця А. Г. Лебединцева «Ханська Україна» як історичне джерело // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 9. — С. 203—206.