Лацік Євген Мирославович

Євген Мирославович Лацік (нар. 6 січня 1987, с. Чернилівка Підволочиського району Тернопільської області, Україна)  — заслужений артист України (2024)^[1], драматичний актор, педагог.

Євген Мирославович Лацік
Євген Лацік (серпень 2016)
Євген Лацік (серпень 2016)
Народився	6 січня 1987(1987-01-06) (38 років) с. Чернилівка Підволочиського району Тернопільської області, Україна
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	актор, педагог
Alma mater	Факультет мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюкаd
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Євген Мирославович Лацік у Вікісховищі

Життєпис

Закінчив Оріховецьку загальноосвітню школу. 2003 року вступив на театральний відділ Тернопільського музичного училища імені Соломії Крушельницької (курс В'ячеслава Хім'яка). Не закінчивши училище, у 2005 поступив на факультет мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету (кафедра майстерності актора до цього ж педагога).

У 2010 почав працювати актором у Тернопільському академічному обласному драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка. У 2011 одружився і після одруження з дружиною переїхав до Львова, де працював у Львівському театрі для дітей та юнацтва. Після повернення в Тернопіль знову працює драматичним актором в академічному театрі.

Фотогалерея

Викладає майстерність актора на кафедрі театрального мистецтва факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Ролі

У театрі

• Альфред («Кажан» Йоганна Штрауса)
• Наймит Антон («Пошились у дурні» Марка Кропивницького)^[2]
• Вакула («Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя)^[3]
• Олександр («За крок до тебе» М. Коляди)^[4]
• Семен, Клим («Гуцулка Ксеня», «Шаріка» Ярослава Барнича)
• Чарлі («Тітка Чарлі» Брендона Томаса)
• Син Свого («Допоможи їм, Всевишній» Олексія Казанцева)
• Мокій («Мина Мазайло» Миколи Куліша)
• Детектив («Медовий місяць на всі сто (номер 13)» Рея Куні)
• Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського)
• Василь («Циганка Аза» Михайла Старицького)
• Оверко («Фараони» Олексій Коломійця)
• Ісус Христос («Ісус син Бога живого »)
• Чорт («Пекельна спокуса »)

У кіно

• Микола, батько Оленки (короткометражний фільм «Доторкнись і побач», 2013)
• Молодий чоловік (короткометражний фільм «Старий і мімоза», 2016).
• Чернець (документальний фільм «Зарваниця. Духовний Марійський центр»)^[5]
• Отець Віталій (історична драма «І будуть люди», 2020).

Озвучив фільми «Гошів» та «Зарваниця — духовний марійський центр».