Лаура Дальмаєр

Лаура Дальмаєр (нім. Laura Dahlmeier; нар. 22 серпня 1993(19930822), Гарміш-Партенкірхен, Німеччина) — німецька біатлоністка, дворазова олімпійська чемпіонка, чемпіонка та призерка чемпіонатів світу, триразова чемпіонка світу з біатлону серед юніорів, переможниця та призерка етапів кубка світу з біатлону.

Спортивні медалі
Представник  Німеччина
Біатлон
Олімпійські ігри
Золото	Пхьончхан 2018	спринт
Золото	Пхьончхан 2018	переслідування
Бронза	Пхьончхан 2018	інд. гонка
Чемпіонати світу
Золото	Осло 2016	персьют 10 км
Золото	Контіолагті 2015	естафета 4х6 км
Золото	Гохфільцен 2017	змішана естафета
Золото	Гохфільцен 2017	переслідування
Золото	Гохфільцен 2017	інд. гокнка, 15 км
Золото	Гохфільцен 2017	естафета 4х6 км
Золото	Гохфільцен 2017	масстарт
Срібло	Осло 2016	масстарт 12,5 км
Срібло	Контіолахті 2015	персьют 10 км
Срібло	Гохфільцен 2017	спринт
Бронза	Осло 2016	спринт 7,5 км
Бронза	Осло 2016	індив. 15 км
Бронза	Осло 2016	естафета 4х6 км
Бронза	Естерсунд 2019	спринт 7,5 км
Бронза	Естерсунд 2019	переслідування 10 км

Лаура Дальмаєр Лаура Дальмаєр
Загальна інформація
Національність	німкеня
Громадянство	Німеччина
Народження	22 серпня 1993(1993-08-22) (31 рік) Гарміш-Партенкірхен
Зріст	165 см
Вага	65 кг
Вебсторінка	laura-dahlmeier.de
Спорт
Країна	Німеччина
Вид спорту	біатлон
Нагороди
Лаура Дальмаєр у Вікісховищі

Золоту олімпійську медаль та звання олімпійської чемпіонки Дальмаєр виборола на Олімпіаді 2018 року в Пхьончхані у спринтерській гонці на 7,5 км. У переслідуванні вона зберегла першу позицію, що принесло їй другу золоту олімпійську медаль.^[1]

Кар'єра в Кубку світу

• Дебют в кубку світу — 15 лютого 2013 року в естафеті в Нове Место-на-Мораві — 5 місце.
• Перше попадання до залікової зони — 1 березня 2013 року в спринті в Осло — 7 місце.
• Перший подіум — 10 березня 2013 року в естафеті в Сочі — 1 місце.
• Перший особистий подіум — 23 січня 2015 року в спринті в Антгольці — 3 місце.
• Перша перемога — 20 березня 2013 року в естафеті в Сочі — 1 місце.

Дебют Лаури в гонках етапах Кубка світу відбувся одразу на Чемпіонаті світу з біатлону 2013. Після вдало проводеного юніорського чемпіонату світу, на якому Лаура стала триразовою чемпіонкою, тренерській штаб німецької жіночої збірної вирішив включити її до естафетної команди. Хоча німкені у підсумку гонки опинилися на 5 сходинці, однак Лаура відпрацювала свій 3 етап просто на відмінно. Після Чемпіонату світу Дальмаєр взяла участь у 3 заключних етапах Кубка світу, де змогла потрапити до залікової зони у всіх особистих гонках. Найкращим особистим досягненням спортсменки стало 6 місце в гонці переслідування на 8 етапі Кубка світу, що проходив в російському Ханти-Мансійську. Незважаючи на те що Лаура виступила лише в 7 особистих гонках сезону, їй вдалося здобути 220 залікових балів та завершити сезон на 35 позицій в загальному заліку біатлоністів.

Особливо успішним видався для Лаури сезон 2016—2017 років. На чемпіонаті світу 2017 вона виборола 6 медалей, зокрема 5 золотих. За підсумками сезону вона здобула великий кришталевий глобус переможниці в загальному заліку та малі кришталеві глобуси в переслідуванні й індивідуальній гонці.

Завершення спортивної кар'єри

17 травня 2019 року німецька біатлоністка оголосила про завершення кар'єри. Дальмаєр звернулась до своїх фанів на сторінці соцмережі Facebook, зазначаючи, що «після неймовірно тяжкого останнього сезону, сповненого злетів та падінь, вона більше не відчуває стовідсоткової пристрасті, необхідної для професійного спорту».^[2] Таким чином, після довгих вагань вона вирішила завершити свою кар'єру в біатлоні. Спортсменка виступила востаннє на традиційній різдвяній гонці з біатлону — «World Team Challenge 2019».^[3] 26-річна Лаура Дальмаєр спочатку повинна була бігти з Еріком Лессером, який, однак, захворів. Лаурі виступала в парі з Філіпом Навратом. Німецька збірна посіла четверте місце. Спортсменка зазначила, що вона «рада, що сьогодні змогла знову стати біатлоністкою».^[4]

Особисте життя

Дальмаєр проживає в Гарміш-Партенкірхені. Дочка Сюзі (дошл. Бухвізер) та Андреаса Дальмаєра. На початку 90-х років мати Лаури, а також її тітка, Реґіна Штіфль, мали успішну кар'єру з їзди на гірському велосипеді; вони отримали кілька національних та міжнародних нагород.^[5] Батько Лаури — альпініст і лижник.^[6]

1 серпня 2011 року Дальмаєр була прийнята в лижну команду Федеральної митної адміністрації Німеччини і отримала кваліфікацію з митної служби. Після завершення біатлонної кар'єри Лаура офіційно залишила митну службу в серпні 2018 року.

Дальмаєр — досвідчена альпіністка.^[7] Влітку 2017 року спортсменка піднялася на перуанський гірський масив Кордильєра-Бланка, підкоривши такі верщини як Токлараю і Альпамайо.^[8] 2019 року вона піднялася на найвищу гору Ірану — Демавенд.^[8]

З 2019 року Дальмаєр вивчає спорт в Мюнхенському технічному університеті.^[9]

18 жовтня 2019 року Лаура Дальмаєр презентувала на Франкфуртському книжковому ярмарку дитячу книжку «Die Klimagang: Laura Dahlmeier und Freunde im Einsatz für die Natur».^[10]

Статистика в біатлоні

Виступи на Олімпійських іграх

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	МС	Ест	ЗМ
2014	Росія Сочі	13	46	30	—	11	DSQ
2018	Південна Корея Пхьончхан	3	1	1	16	8	4

Виступи на чемпіонатах світу

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	МС	Ест	ЗМ
2013	Нове Место-на-Мораві	—	—	—	—	5	—
2015	Контіолахті	6	4	2	7	1	—
2016	Голменколлен	3	3	1	2	3	—
2017	Гохфільцен	2	1	1	1	1	1
2019	Естерсунд	4	3	3	6	4	—

Статистика кубка світу

У таблиці наведено статистику виступів біатлоніста в Кубку світу.

• Місця 1–3: кількість подіумів
• Чільна 10: кількість фінішів у першій десятці
• В очках: кількість виступів, на яких біатлоніст здобував очки
• Старти: кількість стартів
• Естафета: включно зі змішаною

Місця	Індивід.	Спринт	Персьют	Мас-старт	Естафета	Разом
1	3	3	8	3	10	27
2		5	3	4	3	15
3	1	3	1	1	3	9
Чільна 10	7	21	20	14	18	80
В очках	9	30	25	18	18	100
Стартів	9	30	26	18	18	101
Станом на: Кінець сезону 2016/17

Статистика стрільби

№ п/п	Сезон	Загальна[11]	Індивідуальна гонка	Спринт	Гонка переслідування	Масстарт	Естафета
1	2012—2013	90,0% (117/130)	0,0% (0/0)	96,7% (29/30)	82,5% (33/40)	87,5% (35/40)	99,9% (20/20)

Загальний залік в Кубку світу

• 2012—2013 — 35-е місце (220 очок)