Loading AI tools
Кирило Олександрович Ласкарі (нар. 17 липня 1936, Ленінград, РРФСР, СРСР — пом. 19 жовтня 2009, Санкт-Петербург[1], Росія) — російський і радянський артист балету, балетмейстер, письменник; заслужений діяч мистецтв РФ (2002).
| Ласкарі Кирило Олександрович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | рос. Кирилл Александрович Менакер |
| Народився | 17 липня 1936 Ленінград, РСФРР, СРСР |
| Помер | 19 жовтня 2009 (73 роки) Санкт-Петербург, Росія |
| Поховання | Північний цвинтар |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | балетмейстер, письменник, драматург, артист балету |
| Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової (1957) |
| Знання мов | російська |
| Батько | Олександр Менакер |
| Брати, сестри | Миронов Андрій Олександрович |
| У шлюбі з | Ніна Ургант і Irina Laskarid |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0489597 |
Кирило (Кіра) Менакер народився 17 липня 1936 року в Ленінграді, в сім'ї естрадного актора Олександра Семеновича Менакера та балерини Тбіліського оперного театру Ірини Володимирівни Ласкарі (до шлюбу Ліпскерова, 1909—1971)[2]. Сім'я розпалася через три роки після його народження, і Кирило з 16-річного віку, з 1952 року, носив прізвище Ласкарі.
У 1957 році закінчив Ленінградське хореографічне училище імені А. Я. Ваганової за класом Олександра Пушкіна.
До 1959 року працював у Кіровському театрі опери та балету, потім протягом двох десятиліть був одним із провідних солістів Малого театру опери та балету. Одночасно займався постановками вистав у цьому театрі (помічник режисера Леоніда Якобсона), а також у Театрі мініатюр Аркадія Райкіна та на телебаченні.
У Ленінградському театрі музичної комедії був хореографом вистав «Знімається кіно» на музику Андрія Ешпая, «Дон Жуан у Севільї» на музику Марка Самойлова, «Життя артиста» на музику Імре Кальмана (також написав лібрето до цієї постановки).
Кирило Ласкарі — один із засновників Ленінградського балету на льоду.
Помер 19 жовтня 2009 року в Санкт-Петербурзі. Похований на Північному цвинтарі.
Фільмографія
Був постановником фільмів-балетів:
- «Повернення» (на музику Гергія Фіртича) та
- «Сказ про холоп Никишке», музику Марата Камілова (кіно-дебют Михайла Баришнікова).
Хореограф
Письменник та сценарист
Автор п'єс
- «Надзвичайні пригоди на волзькому пароплаві» (за Олексієм Толстим),
- «Не хочу бути королем»,
- «Помилки молодості»,
- «Труп із Гудзона»,
- «Клятва маркіза де Карабаса»,
- «Яєчня з баклажанами»;
- автор сценарію кінокартини «Фуфло» (1989).
Як письменник-прозаїк дебютував у 1983 році
- повість «Двадцять третій пірует» (за мотивами якої на кіностудії «Ленфільм» було поставлено художній фільм «Міф» (1986); опублікував кілька книг, у тому числі
- «Асценічний синдром» (2000),
- «Імпровізації на тему …» (2003),
- «Помилки молодості» (2005).
- Дід — Володимир Ліпскеров[3][4]; бабуся — Іда Ліпскерова (псевдонім Ласкарі, до шлюбу Тамамшева), акторка, знімалася в кіно[3]. Дядько — Володимир Володимирович Ліпскеров, був авіатором, загинув в авіаційній катастрофі[3]. По материнській лінії, К. Ласкарі родич письменника Михайла Ліпскерова.
- Батько — Олександр Семенович Менакер, заслужений артист РРФСР. Мати — Ірина Володимирівна Ласкарі, балерина.
- Брат по батькові — Андрій Миронов, актор театру та кіна, артист естради, народний артист РРФСР.
- Перша дружина — Ніна Ургант, акторка, народна артистка РРФСР.
- Друга дружина — Магуто Ірина Кирилівна, акторка, театральна педагогиня, заслужена артистка Російської Федерації (1992).
- Син — Кіра Ласкарі (Кирило Ласкарі-молодший) (нар. 1977), копірайтер, сценарист, прозаїк та поет, директор департаменту маркетингу та департаменту промо телеканалу «П'ятниця!» у 2013—2017 роках, генеральний директор телеканалу «СТС Love» з 2017 по 2019 рік[5][6][7][8][9][10].
- Троюрідні брати — Леонід Менакер, режисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР (син режисера Ісаака Михайловича Менакера, двоюрідного брата батька балетмейстера — Олександра Менакера); Георгій Юрмін, дитячий письменник.
- Заслужений діяч мистецтв Росії (2002)
- Орден Дружби (2009)[11]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
