Loading AI tools
письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Франсуа де Ларошфуко | ||||
---|---|---|---|---|
François de La Rochefoucauld | ||||
Народився | 15 вересня 1613 Париж | |||
Помер | 17 березня 1680 (66 років) Париж | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Національне військове училище | |||
Мова творів | французька | |||
Жанр | афоризм | |||
Magnum opus | «Максими» | |||
Рід | House of La Rochefoucauldd | |||
Батько | François V de La Rochefoucauldd | |||
Мати | Gabrielle du Plessis-Liancourtd[1] | |||
Родичі | Fabio Brulart de Silleryd | |||
У шлюбі з | Andrée de Vivonned[2] | |||
Діти | François VII de La Rochefoucauldd і Charles-Paris of Orléansd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Франсуа де Ларошфуко у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Франсуа́ VI де Ларошфуко́ (фр. François de La Rochefoucauld, 15 вересня 1613, Париж — 17 березня 1680, Париж) — герцог, принц де Марсіяк, видатний французький письменник-мораліст, автор «Мемуарів», збірки афоризмів «Максими».
Народився 15 вересня 1613 року в Парижі. З дуже бідної аристократичної родини. Виховувався при дворі, з юності був замішаний у різні інтриги, ворогував з герцогом де Рішельє і тільки після смерті останнього здобув вплив при дворі. У 16-річному віці, маючи чин полковника, брав участь у військових діях в Італії та Фляндрії. 1628 року одружився з Андре де Вівонн. У 1648 році брав активну участь в русі Фронди і був важко поранений в око.
Після поранення Ларошфуко відійшов від політичного життя й усамітнився у власному маєтку. З 1656 року після генеральної амністії переселився до Парижа, де жив у товаристві мадмуазель Скудері, мадмуазель Монпансьє та мадам де Сабле.
1658 року почав писати свої знамениті афоризми, присвячені людській природі та суспільним відносинам. 1664 року вийшла друком перша збірка його афоризмів під заголовком «Міркування або моральні сентенції та максими». Книга так добре продавалася, що 1666, 1671, 1675 та 1678 років з'явилися нові розширені її видання, з попередніх 300 афоризмів книжка розрослася до 500. «Максими» стали головним літературним твором Ларошфуко.
У похилому віці Ларошфуко здобув велике визнання як літератор, проте пропозицію щодо членства у Французькій академії він відхилив. Ларошфуко дуже цінував дружбу з мадам де Лафаєтт, у якої він проживав з 1665 року. Останні роки Ларошфуко були затьмарені різними негараздами: смертю сина, хворобами.
Помер 17 березня 1680 року в Парижі.
Головний твір Ларошфуко — «Максими» (Maximes). Це збірник афоризмів, що становлять цілісний кодекс життєвої філософії. Перше видання «Максими» вийшло анонімно в 1664 році. П'ять видань, які щораз розширювалися автором, з'явилися ще за життя Ларошфуко.
Ларошфуко вкрай песимістично розглядає природу людини. Основний афоризм Ларошфуко: «Наші чесноти — це найчастіше майстерно переряджені вади». В основі всіх людських вчинків він вбачав самолюбство, марнославство і обстоювання особистих інтересів. Зображаючи ці вади і малюючи портрети честолюбців і егоїстів, Ларошфуко переважно має на увазі людей свого кола, загальний тон його афоризмів — вкрай уїдливий. Особливо вдаються йому жорстокі визначення, наприклад вислів: «Усі ми володіємо достатньою часткою християнського терпіння, щоб переносити страждання … інших людей». Суто літературне значення «Максимів» важко переоцінити. Ця книга заснувала традицію французької моралізаторської прози, що сягає XX століття (афоризми Сьорана). Деякі дослідники вбачають в афоризмах Ларошфуко предтечу психоаналітичних ідей.[3]
«Мемуари» (фр. Mémoires sur la régence d'Anne d'Autriche) вийшли друком у 1662 році. Вони є цінним джерелом про часи Фронди. Ларошфуко докладно описує політичні та воєнні події, про себе він говорить у третій особі. У Мемуарах знайшло відображення розчарування Ларошфуко політичною діяльністю та зокрема подіями Фронди.
Ф. де Ларошфуко. Роздуми, або Висловлювання й моральні максими / Переклав Ярема Кравець — Журнал "Всесвіт". 1993, № 11-12.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.