Лампека Микола Геронтійович

Микола Геронтійович Лампе́ка (нар. 26 грудня 1954, Рачин) — український художник декоративної кераміки, скульптор, дизайнер і педагог; член Спілки дизайнерів України з 1987 року та Спілки художників. України з 1994 року. Лауреат Премії імені Катерини Білокур^[1]. Чоловік художниці Наталії Черниченко-Лампеки.

Лампека Микола Геронтійович
Народження	26 грудня 1954(1954-12-26) (69 років) Рачин, Дубенський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1982)
Діяльність	художник, скульптор, дизайнер, педагог
Вчитель	Гладкий Михайло Захарович, Горбалюк Борис Васильович, Крвавич Дмитро Петрович і Франк Іван Миколайович
Працівник	ВАТ «ДЕФФА», КАМ і Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Член	Спілка дизайнерів України і Спілка художників України
У шлюбі з	Черниченко-Лампека Наталія Іванівна
Нагороди	Премія імені Катерини Білокур

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лампека.

Біографія

Народився 26 грудня 1954 року в селі Рачині (нині Дубенський район Рівненської області, Україна). 1982 року закінчив Львівський інститут декоративного та прикладного мистецтва, де навчався зокрема у Михайлп Гладкого, Бориса Горбалюка, Дмитра Крвавича, Івана Франка. Дипломна робота — чайно-кавовий сервіз «Унікальний» до 1500-річчя Києва (керівник Борис Горбалюк, оцінка — відмінно)^[2].

Упродовж 1982—1997 років працював на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі/ВАТ «ДЕФФА»; у 1997—2000 роках викладав у Київській дитячій академії мистецтв; з 2000 року — в Київському інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну: з 2007 року — доцент кафедри рисунку; з 2008 року — доцент кафедри графічного дизайну Інституту дизайну і ландшафтного мистецтва Національної академії керівівних кадрів культури і мистецтв. Живе в Києві в будинку на вуиці Архітектора Вербицького, № 10-А, квартира № 163^[3].

Творчість

Працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка). У 1980–1990-х роках створив форми зразків художнього фарфору для промислового виробництва. Разом із дружиною виконав серії ужиткового порцелянового посуду і плас­тики малих форм. Серед робіт:

порцеляна

• лікеро-кавовий сервіз «1500 років Києву» (1982);
• кухоль «Козацький» (1984);
• ваза «Серпанок» (1985);
• кавовий сервіз «Карпати» (1987);
• чайнмй сервіз «Снігур» (1987);
• ваза інтер'єрна з портретом Тараса Шевченка (1987);
• чайний сервіз «Кабінетний» (1989);
• ваза «Зоря» (1990-ті, у спів­авторстві);
• набір ваз «Про­щання із Седневом» (1990);
• набір ваз «Інтер'єр­ні» (1996);
• кавовий сервіз «Спелеолог» (1999);

керамічні композиції

• «Дощик» (1990);
• «Реквієм» (1990);
• «Реверсія» (1990);
• «Блага вість» (1992);
• «Проталини» (1993);
• «Людина і дерево» (2014);

монументально-декоративні і садово-паркові скульптури

• скульптурний знак «Архістратиг Михаїл (до 300-річчя Харкова)» у Харкові (2003, у спів­авторстві);
• «Акин (Народний музикант)», «Адам і Єва» (обидві — 2011), «Кобланди Батир» (2012) у парках міста Усть-Каменогорська у Казахстані;
• «Щастя» у парку міста Ізміра у Туреччині (2013);
• «Світовид» у туристичному комплексі «Буковель» Івано-Франківської області (2013);
• «На камені ноги мию» у Центральному парку міста Миколаєва Львівської області (2014);

інше

• керамічне панно «Аркадія» в санаторії «Аркадія» в Одесі (1993, у спів­авторстві);
• декоративна скульптура «Біля дзеркала» (1999);
• декоративні металеві решітки в інтер'єрі залу засідань Адміністрації Президента Укра­їни в Києві (2004);
• декоративна таріль «Її світ (Присвята Марії Примаченко)» (2008);
• проєкт пам'ятника митрополиту Петру Могилі (2014).

Розробив моделі керамічних розеток для Михайлівського Золотоверхого собору та кахлі для печей у митрополичих палатах на території Софіївського собору в Києві.

Бере участь у всеукраїнськиї, все­союзних, міжнародних художніх виставках і симпозіумах кам'яної скульп­тури з 1982 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1993, 1999 роках.

Окремі роботи митця зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Музеї образотворчих мистецтв імені Олександра Білого у Чорноморську.

Примітки

1. М. Г. Лампека. Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ — початку ХХІ століть. Київ. 2021, С. 233.
2. Лампека Микола Терентійович / Львівська нацональна академія мистецтв. Кафедра художньої кераміки. Випускники кафедри.
3. Лампека Микола Геронтійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, С.82.

Література

• З. А. Чегусова. Лампека Микола Геронтійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.