Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лáзерний цілевкáзівник[1][2][3][4] (ЛЦВ), лáзерний цілепокажчик[5], також при́лад лáзерного навéдення, ПЛН; розмовне лáзерний приці́л — ефективне прицільне пристосування з лазерною системою підсвітки об'єкту. Призначений для оснащення ним вогнепальної зброї з метою швидкого наведення на ціль та застосування її в складних умовах ведення бою.
Лазерні цілевказівники пройшли довгий шлях, щоб стати такими, якими вони є сьогодні. Розвиток техніки ведення вогню по цілям наштовхнув до створення сучасних систем та засобів цілеуказання. Останнім досягненням у цій області стало використання лазерних цілевказівників. Перші лазерні цільові вказівники з системою акумуляторних батарей були громіздкими й важкими, що значно збільшувало габарити і вагу зброї, на якій було встановлено подібне устаткування, а тривалість їхньої роботи становила всього-на-всього 17 хвилин. Зараз лазерні цілевказівники стали компактними і легкими, тривалість безперервної роботи становить 45-90 хвилин.
Пристрій випромінює промінь лазерного світла невеликої потужності червоного або зеленого кольору, який наводиться на ціль стрільцем на його розсуд і створює світлову мітку в точці передбачуваного влучення (звичайно, якщо зброя з таким прицілом пристріляна). Такий метод прицілювання дозволяє дивитися тільки безпосередньо на ціль, а також вести вогонь з будь-якого положення. Тим самим час прицілювання скорочується до мінімуму. Як правило мітку сучасного лазерного прицілу не видно неозброєним поглядом, а тільки через спеціальну легку оптику, встановлену на зброї; лазерні приціли з міткою у видимому діапазоні використовуються в основному в голлівудських бойовиках, а також деякими поліцейськими підрозділами для ближнього бою. Однак, промені різних кольорів по-різному «поводяться» за різних погодних умов. Лазерний цілевказівник може випромінювати у видимому діапазоні або в невидимому неозброєному оку інфрачервоному для використання з приладом нічного бачення. Існує два види ЛЦВ: підствольний та оптичний. Підствольний ЛЦВ кріпиться під стволом зброї і використовується без допоміжних пристосувань. Оптичний ЛЦВ — це оптичний приціл з використанням лазерного променю.
У ЛЦВ як випромінювач в основному застосовується японський напівпровідниковий лазерний діод потужністю не більше 5 мВт із довжиною хвилі 670 мм, розбіжність променями якого зменшується за рахунок застосування трилінзового проясненого об'єктива[6]. Може регулюватися по вертикалі і/або горизонталі за допомогою спеціального ключа або гвинтів регулювання кута.
Однак не варто забувати той факт, що ЛЦВ — всього лише допоміжний пристрій, який не є гарантом влучного пострілу. Навички та здібності стрільця є головною умовою точної стрільби.
Одним з найважливіших військових застосувань лазерного наведення стала високоточна зброя, так звані «інтелектуальні» бомби та ракети або, як ще їх називають, бомби та ракети з лазерним наведенням. Така зброя оснащена пристроями супроводу, які забезпечують наведення на ціль шляхом підсвічування спеціальним лазерним променем і називаються вони так само лазерні цілевказівники. Щоправда такі пристрої вважаються складовими, що входять до системи керування вогнем[1][7].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
