Loading AI tools
український вчений-механік З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Лазарян Всеволод Арутюнович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Народився | 16 жовтня 1909 Оріхів, Російська імперія | ||||||||
| Помер | 24 грудня 1978 (69 років) Дніпропетровськ, СРСР | ||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||
| Діяльність | науковець | ||||||||
| Alma mater | ДГІ | ||||||||
| Галузь | Механіка (динаміка рухомого складу залізниць) | ||||||||
| Заклад | ДІІТ | ||||||||
| Вчене звання | Академік АН СРСР | ||||||||
| Науковий ступінь | Доктор технічних наук | ||||||||
| Науковий керівник | Локшин Абрам Шевелевичd і Динник Олександр Миколайович | ||||||||
| Аспіранти, докторанти | Блохін Сергій Євгенович | ||||||||
| Членство | НАНУ | ||||||||
| Відомий завдяки: | Ректор ДІІТу (1941–1958) | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Все́волод Арутю́нович Лазаря́н (нар. 16 жовтня 1909, Оріхів, Російська імперія — пом. 24 грудня 1978, Дніпропетровськ, СРСР) — український вчений-механік, спеціалісти в галузі динаміки рухомого складу залізниць. Заслужений діяч науки і техніки УРСР, доктор технічних наук, академік АН СРСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки. Генерал-директор дороги та будівництва III рангу. Автор понад 300 наукових праць та винаходів. Ректор Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту (1941–1958).
Всеволод Лазарян народився в Оріхові (Запорізька область) в родині лікаря. У 1925 році закінчив Бердянську профтехшколу та продовжив навчання на відділенні будівництва залізниць Катеринославського політехнікуму шляхів сполучення, з якого у 1927 році перейшов на третій курс Дніпропетровського гірничого інституту на маркшейдерський факультет. Ще до закінчення навчання був запрошений на викладацьку роботу одразу до двох інститутів: на кафедру теоретичної механіки гірничого інституту та кафедру будівельної механіки транспортного. У 1932 році Лазарян під керівництвом Олександра Динника захистив кандидатську дисертацію, а за два роки потому очолив кафедру будівельної механіки Дніпропетровського інституту інженерів транспорту, беззмінним завідувачем якої був аж до 1968 року.
У 1940 році захистив докторську дисертацію, присвячену дослідженню динамічних зусиль в міжвагонних з'єднаннях поїздів. Ця робота стала основою для подальших досліджень як самого Лазаряна, так і його послідовників. У 1941 році йому було присвоєно звання професора, а також призначено на посаду ректора ДІІТу, яку він обіймав до 1958 року.
У роки Другої світової війни інститут на чолі з Лазаряном було евакуйовано до Новосибірська, де співробітники не лише продовжували підготовку кваліфікованих кадрів, а й виконували багато важливих завдань для обороноздатності країни. Після повернення у 1944 році до Дніпропетровська, Всеволод Арутюнович, окрім занять науковою та педагогічною діяльністю, надавав велику допомогу у відновленні та забезпеченні безперервної роботи залізничного транспорту.
Одним з напрямів діяльності Лазаряна стала організація роботи галузевої науково-дослідної лабораторії динаміки та міцності рухливого складу Міністерства шляхів сполучення СРСР при інституті. Створена у 1958 році лабораторія динаміки та міцності згодом переросла у потужну наукову організацію. Крім того, однією з особливостей Лазаряна, як вченого, була здатність передбачати шляхи розвитку науки та техніки. Саме він запропонував заснувати в ДІІТі першу в місті лабораторію обчислювальних машин, на базі якої згодом було створено сучасний обчислювальний центр.
.jpg)
У 1967 році Лазаряна було обрано членом-кореспондентом Академії наук СРСР. Він отримав задачу створення Дніпропетровського відділення Інституту механіки АН СРСР, керівником якого Лазарян був до останніх днів свого життя. У 1969 році йому було присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки та техніки УРСР, а за два роки по тому присуджено Державну премію УРСР в галузі науки та техніки. У 1972 році Лазарян був обраний академіком АН СРСР, а у 1978 році отримав премію імені О. М. Динника.
За час роботи Всеволод Лазарян підготував 20 докторів та більше ніж 100 кандидатів технічних та фізико-математичних наук, став автором більш ніж 300 опублікованих наукових праць, у тому числі 7 монографій та 5 навчальних посібників, отримав 24 авторські свідоцтва на винахід.
Помер Всеволод Арутюнович Лазарян 24 грудня 1978 року. У 1979 році Дніпропетровським горкомом комсомолу було засновано премію імені академіка В. А. Лазаряна. Крім того, його ім'ям названо одну з вулиць Дніпропетровська, а з 2002 року ім'я Лазаряна носить і Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту, на одному з корпусів якого розміщено меморіальну дошку пам'яті Всеволода Арутюновича[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
