Лабораторна вулиця (Київ)
вулиця в Печерському i Голосіївському районах міста Києва З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лаборато́рна ву́лиця — вулиця в Печерському i Голосіївському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Василя Тютюнника до Ямської вулиці.
| Лабораторна вулиця Київ | |
|---|---|
 На перехресті з Предславинською вулицею | |
| Місцевість | Нова Забудова |
| Район | Голосіївський, Печерський |
| Назва на честь | артилерійської лабораторії |
| Колишні назви | |
| вул. Ульянових | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 720 м |
| Координати початку | 50°25′34.5″ пн. ш. 30°31′19.9″ сх. д. |
| Координати кінця | 50°25′25.7″ пн. ш. 30°30′45.1″ сх. д. |
| поштові індекси | 03150 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Палац «Україна»» |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10859 |
| У проєкті OpenStreetMap | r422367 |
| Мапа | |
 | |
| Лабораторна вулиця у Вікісховищі | |
Прилучаються вулиці Предславинська, Велика Васильківська, Антоновича і Казимира Малевича.
Історія
Вулиця виникла в першій половині XIX століття під такою ж назвою (від артилерійської лабораторії, розташованої поблизу початку вулиці). У 1928 році з нагоди 25-річчя проведення II з'їзду РСДРП і на відзнаку перебування у Києві в 1903–1904 роках сім'ї Ульянових: брата Володимира Ілліча Леніна — Дмитра Ілліча, сестер Ганни Іллівни[ru] і Марії Іллівни, матері Марії Олександрівни отримала назву вулиця Ульянових[1] (підтверджено 1944 року[2]).
Сестри і мати жили на цій вулиці в будинку № 12, у якому в радянський час знаходився Музей-квартира родини Ульянових (будинок знесено 2004 року).
У будинку № 11 жила тітка Лесі Українки — Олена Антонівна Косач. Тут оселилися родина Судовщикових, зокрема Олександра Євгеніївна, українська письменниця, відоміша під псевдонімом Грицько Григоренко (1867–1924). Тут збиралися члени літературного гуртка «Плеяда». Історичну назву вулиці відновлено 2009 року[3].
Пам'ятки
- Будинок № 9-б наказом Міністерства культури і туризму України № 706/0/16-10 від 15 вересня 2010 року занесений до переліку пам'яток пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення. 2019 року за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва знятий з обліку. На території особняка будуються багатоповерхові будинки. 9 листопада 2019 року будівлю знесено.[4]
Установи та заклади
- Інститут східних мов Київського національного лінгвістичного університету (№ 5/17)
- Ліберальна партія України (№ 11)
- Педагогічне видавництво «Плеяди» (№ 26а)
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.