Кістка каракатиці
тверда, крихка внутрішня раковина представників родини каракатиць з класу головоногих молюсків. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кі́стка карака́тиці — тверда, крихка внутрішня раковина представників родини каракатиць з класу головоногих молюсків.
Кістка каракатиці звичайної (зліва направо: вентральний, дорсальний і латеральний вид)
Кістка каракатиці, знайдена на пляжі в Тунісі
Кістка каракатиці складається в основному з арагоніту. Це камерна, газонаповнена структура, яка використовується для регулювання плавучості; її сифункул сильно модифікований і міститься на черевній стороні раковини. Мікроскопічна структура кісток каракатиць складається з тонких шарів, з'єднаних численними вертикальними перемичками. На дотик і вигляд нагадує пінопласт. Легше води.
У залежності від виду, кістки каракатиць лопаються на глибині від 200 до 600 м. Внаслідок цього обмеження більшість видів каракатиці живуть на морському дні на мілководді, як правило на континентальному шельфі.[1]
Найбільші кістки каракатиць належать гігантським австралійським каракатицям, які живуть між поверхнею і глибиною 100 метрів.
Використання людиною
У минулому подрібнені кістки каракатиць використовували як полірувальний порошок у виробництві виробів із золота.[2] Порошок кістки каракатиці також додавали до зубної пасти[3], використовували в медицині як антацид[2] і як абсорбент. Крім того, кістки каракатиць використовували для художнього різьблення протягом XIX[4][5] і XX[6][7][8][9][10] ст.
Нині кістки каракатиць використовуються як багата кальцієм кормова добавка для дрібних домашніх тварин, таких як птахи, гризуни, плазуни і равлики.[11]
Ювелірна промисловість
Оскільки кістка каракатиці здатна витримувати високі температури й легко ріжеться, вона слугує ливарною формою для створення ювелірних виробів і статуеток.
Щоб зробити ливарну форму з кістки каракатиці, ювеліри розрізають її навпіл і шліфують дві сторони, поки вони не підходять впритул одна до одної. Потім вирізують потрібну форму, проробляють литник та заливають розплавлений метал.[12] М'якість внутрішньої пористої частини раковини така, що дозволяє отримувати точні ливарні форми здавлюванням моделі з латуні або іншого сплаву між двох половинок, коли на них утворюється точний відбиток форми з литниками.[13]
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.