Loading AI tools
фільм 1986 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Кін-дза-дза́!» (рос. «Кин-дза-дза!») — радянський фантастично-комедійний фільм, що вийшов на студії «Мосфільм» 1986 року; режисер — Георгій Данелія, автори сценарію — Георгій Данелія та Резо Габріадзе. Складається з двох серій і триває загалом 135 хвилин.
Кін-дза-дза! | |
---|---|
рос. Кин-дза-дза! | |
Жанр | антиутопія комедія |
Режисер | Георгій Данелія |
Продюсер | Микола Гаро[ru] |
Сценарист | Резо Габріадзе Георгій Данелія |
У головних ролях | Станіслав Любшин Леван Габріадзе Євген Леонов Юрій Яковлєв |
Оператор | Павло Лебешев |
Композитор | Гія Канчелі |
Художник | Олександр Самулекін, Теодор Тежик[ru] |
Кінокомпанія | Кіностудія «Мосфільм» |
Тривалість | 135 хв. |
Мова | Російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1986 |
IMDb | ID 0091341 |
Наступний | Ку! Кін-дза-дза |
Фільм являє собою похмуру, гротескну пародію на людське суспільство й може бути визначений як антиутопія. Алегорично в ньому зображено зубожіле суспільство, притулком якого є пустельна планета з вичерпаними природними ресурсами. Тут панує система крайньої нерівності й гноблення, а кожна особа дбає лише про власні інтереси. Фільм став культовим у Радянському Союзі, а його гумористичні діалоги часто цитують.
Москва, 1980-ті роки. У центрі міста на Калининському проспекті босонога людина в подертому пальті звертається до перехожих з дивним проханням: «Скажіть номер вашої планети в тентурі чи хоча б номер галактики в спіралі»[1]. Випадкові перехожі, якими виявились виконроб Володимир Миколайович Машков («дядько Вова») та грузинський студент Гедеван («Скрипаль»), вступають з ним у розмову, під час якої незнайомець показує невеликий прилад — машинку переміщення. Виконроб простягає до машинки руку і, попри попередження незнайомця, що треба знати, як нею користуватися, зі словами «та можна …» натискає на ній випадкову кнопку. Раптово дядько Вова та Скрипаль опиняються самі в піщаній пустелі під палючим сонцем.
Спочатку герої думають, що вони потрапили в пустелю Каракуми на Землі, але пізніше, зустрівшись із місцевими жителями, вони дізнаються, що опинилися в галактиці Кін-дза-дза на далекій від Землі планеті Плюк.
Жителі планети зовні схожі на людей, але здатні читати думки. Завдяки цій здатності, вони незабаром починають розуміти російську (а також грузинську) мову. Місцева чатланська мова складається лише з кількох слів, що дозволяє дядькові Вові та Скрипалеві, в свою чергу, також легко її опанувати. Хоча планета Плюк технічно розвиненіша, ніж Земля (доступні подорожі в космосі, міжпланетний зв'язок, досконаліша зброя тощо), але вся техніка її мешканців — суцільно проіржавіла, зношена і працює погано. Населення планети Плюк, як і інших планет галактики Кін-дза-дза (наприклад, Хануди), поділяється на дві категорії — «чатлани» та «пацаки», належність до однієї з яких визначається за допомогою спеціального приладу — візатора. Плюк — чатланська планета, тому пацаки на ній повинні носити в носі спеціальний дзвоник («цак») і при зустрічі з чатланином присідати перед ним особливим чином («робити ку»). Існують й інші види дискримінації пацаків — їм призначаються жорсткіші покарання за правопорушення; артисти-пацаки мають право виступати тільки в залізній клітці; має місце сегрегація в громадському транспорті та ін.
Дядько Вова і Скрипаль, які згідно з показаннями візатора виявилися пацаками, шукають спосіб повернутися на Землю. Вони вступають в контакт з двома шахраюватими артистами — пацаком Бі і чатланином Уефом, які мають власний космічний корабель — пепелац. Проте в пепелаці артистів відсутній потрібний для міжзоряних польотів вузол — гравіцапа, її пошуки землянам доводиться розпочати.
Несподіваною підмогою виявляється те, що найбільшою цінністю на планеті Плюк є так зване «КЦ» (вимовляється «ке-це») — звичайні сірники. Володіння КЦ сильно підвищує соціальний статус жителів планети, хоча саме КЦ незаконне і вважається контрабандою. Через непристосованість землян до життя на Плюку весь запас сірників Володимира Миколайовича занадто швидко розтрачується. Останній сірник, за який можна було б купити гравіцапу, в Машкова намагаються вкрасти Бі та Уеф, проте Гедеван звертається за допомогою до місцевих охоронців закону — ецилопів. В результаті Бі та Уефа заарештовують та саджають до місцевої в'язниці — ециху. Сірник («контрабандний КЦ») ецилоп конфіскує і призначає суму штрафу, яку треба сплатити, щоб визволити артистів з в'язниці.
На щастя для себе, земляни відкривають нове джерело прибутку — земні пісні в їхньому виконанні знаходять гарячий відгук у плюкан. Добрі заробітки дозволяють сподіватися на швидкий викуп Бі та Уефа з в'язниці, і, відповідно, повернення на Землю на пепелаці артистів. На жаль, після звільнення Бі та Уефа з ециху (що сталося, втім, не шляхом викупу, а завдяки невеликому бунту, вчиненому проти голови місцевої влади — пана ПЖ) з'ясовується, що повернення на Землю за допомогою пепелаца вкрай ускладнене, через те, що на шляху між Плюком і Землею міститься планета Альфа.
Мешканці Альфи — високорозвинене суспільство, що прагне виправити всі вади Всесвіту і нав'язати всім своє розуміння світу. Вони мають звичку перетворювати жителів галактики Кін-дза-дза, що опиняються в їх розпорядженні, на кактуси, бо вважають продовження життя у вигляді рослини благом для них. Бі та Уеф пропонують землянам не летіти на Землю, а залишитися з ними і, накопичивши грошей, викупити спустошену війною з Плюком пацакську планету Хануд і повітря до неї, після чого встановити власне деспотичне правління над усіма, хто вирішить туди переселитися.
Однак земляни, вирішивши, що на Землю вони вже не потраплять ніколи, вчиняють спробу самогубства. Шоковані цим артисти погоджуються ризикнути й намагаються провезти Гедевана й дядька Вову на Землю повз планету Альфа. Але це їм не вдається. Бі з Уефом опиняються під владою жителів Альфи, які за своїм звичаєм збираються перетворити їх на кактуси. Але на прохання дядька Вови, яке він висловив від імені планети Земля, альфіець Абрадокс повертає всіх чотирьох назад на Плюк, але в минуле, де Уеф та Бі ще сидять в ециху. Дядько Вова та Скрипаль знову влаштовують бунт і пробившись до ециху, повторно звільняють артистів. У цей момент їх знаходить босоногий мандрівник, через якого земляни опинилися на планеті Плюк. Мандрівник повертає дядька Вову та Скрипаля назад на Землю, в минуле (за кілька хвилин до їх зустрічі на Калининському проспекті).
Після повернення на Землю всі події, показані на початку фільму, повторюються, але про те, що відбулося ніхто не пам'ятає. Проте на тому ж місці, де Машков і Гедеван вперше зустрілися, повз них проїжджає трактор з помаранчевим проблисковим маячком, який нагадує їм ецилопа. Вони одночасно рефлекторно присідають і кажуть «ку!», після чого переглядаються і впізнають один одного. Дядько Вова дивиться в небо, звідки лунає пісня у виконанні Уефа та Бі, якої їх навчили земляни.
Чатлан-пацакська мова (чатланська мова) — рідна мова корінних мешканців планет Плюк і Хануд. Особливість мови полягає в тому, що майже всі поняття (за рідкісними винятками) висловлюються одним словом — «ку». Також досить часто використовуються слово «кю», що є допустимою в суспільстві Плюка лайкою, і вигук «и», вживається як емоційне висловлювання. Настільки невеликий словник мови зумовлено тим, що жителі цих планет володіють телепатією. На початку другої серії фільму подано короткий Чатлан-пацакський словник.
Вигадали мову Георгій Данелія та Резо Габріадзе, які написали сценарій до фільму «Кін-дза-дза!». Про походження деяких слів цієї вигаданої мови розказав Георгій Данелія в різних інтерв'ю, а також в автобіографічних книгах. Про походження решти слів є лише припущення.
В одному з інтерв'ю співавтор сценарію і режисер фільму Г. Данелія дав наступний коментар щодо походження слів чатланської мови[2]:
... «Ецилоп» — це від слова «поліцейський», тільки навпаки і з «е» на кінці. І так далі. Найбільше нам сподобалося слово «гравіцапа», а народилося воно від слова «гравітація». Або, наприклад, «чатланець». Взагалі «чатлах» — це лайливе слово у східних мовах, означає «негідник, сволота». А «пацак» — це по-грузинськи «багато», це і бос, і кацап. «КЦ», без якого нічого не відбувається, — це ЦК навпаки. |
У романі «Хозарський словник» Мілорада Павича «ку» — це єдине слово в мові принцеси АТЕХ, яке вона може вимовити, бо забула всі інші[3].
Космічні об'єкти:
Пристрої та предмети
Колірна диференціація штанів — система, що дозволяє жителям планети Плюк демонструвати їхній соціальний статус; полягає в носінні штанів різного кольору.
Колір штанів | Привілеї | Мають право носити | Носять в фільмі |
---|---|---|---|
Блакитні штани | Особистий басейн (у пана ПЖ), власна охорона. Можливо, що є й інші привілеї. | Правитель планети Плюк (можливо, також деякі вищі чиновники), а також особи, що мають дуже багато КЦ (за сценарієм — 3 грами). | Пан ПЖ, а також VIP-персони в натовпі в сцені «Чемпіонат з гри в Плюк». |
Малинові штани | Перед власником штанів пацаки та чатлани зобов'язані присідати (пацак — двічі, а чатланин — один раз). Крім того, власники малинових штанів мають статус недоторканності (ецілопам заборонено їх бити уночі). | Заможні жителі планети Плюк, які мають багато КЦ. | Мати пана ПЖ, а також ватажок контрабандистів, який викрав у землян коробку сірників. |
Жовті штани | Перед власником штанів пацаки повинні присідати й говорити «Ку» не один раз, а двічі. | Заможні жителі планети Плюк, у яких є КЦ. | Карлик |
Бузкові штани | Привілеї невідомі. Штани статусом нижчі від малинових. Імовірно також, що й нижчі від жовтих. | Заможні жителі планети Плюк. | Подружка ватажка розбагатілих контрабандистів. |
Зелені штани | Привілеї невідомі. Штани статусом нижчі від бузкових. | Заможні жителі планети Плюк. | Розбагатілий однорукий контрабандист, ецилоп у штатському. |
Подібна система використовується в романі-антиутопії Олдоса Гакслі «Прекрасний новий світ» (1932), в якому жителі «Світової Держави» носили костюми, колір яких залежав від їх соціального статусу. Наприклад, альфи ходили в сірому, гамми — в зеленому, а епсілони — в чорному.
|
|
|
Картину знімали під робочою назвою «Кін-дза-дза», проте передбачалося, що в прокат вона піде під назвою «Міраж», «Спіраль», «Космічний пил»[28] чи «Зоряний пил»[29]. Взагалі, сама назва «Кін-дза-дза» була вигадана, за словами Г. Данелії, наступним чином[30]:
У нас спочатку в пепелаці (літальному апараті) висів гамак. У ньому розгойдувався Леонов. До нього підсів Любшин, поцікавився: «Що у тебе в портфелі?» Леонов за ним, як відлуння, повторював: «Фелі-Фелі-Фелі…» — далі відповідає: «Зелень». — «Яка?» — «Кінза». І давай співати: «Кін-дза-дза-дза…» Всю дорогу співав. «Не можеш заткнутися?» Пісня спопелилася. Назва залишилася… Оригінальний текст (рос.) У нас поначалу в пепелаце (летательном аппарате) висел гамак. В нем раскачивался Леонов. К нему подсел Любшин, поинтересовался: «Что у тебя в портфеле?» Леонов за ним, как эхо, повторял: «Феле-феле-феле…» — дальше отвечает: «Зелень». — «Какая?» — «Кинза». И давай петь: «Кин-дза-дза-дза…» Всю дорогу пел. «Не можешь заткнуться?» Песня испепелилась. Название осталось… |
Взимку 1984 року відомий італійський сценарист Тоніно Гуерра прийшов в гості до Г. Данелії, де той розповів йому, що хоче зняти сучасний і незвичайний фільм для молодого покоління, але не знає про що. «У вас в Росії занадто холодні і довгі зими, зроби казку, щоб можна було зігрітися» — порадив йому Гуерра. Данелія вирішує зняти фантастику, відправивши героїв на іншу планету, де дуже спекотно і героям дуже хочеться повернутися додому[31]. Як літературну основу Данелія планував взяти роман Р. Л. Стівенсона «Острів скарбів» і перенести його дію в космос[32]. Під час поїздки в Тбілісі Данелія поділився ідеєю фільму зі своїм другом — сценаристом Резо Габріадзе[32]. Вони почали її обговорювати, внаслідок чого основний сюжет сценарію повністю змінився. Сам сценарій фільму писали Г. Данелія і Р. Габріадзе кілька місяців. Багато що з нього, з тих чи інших причин, не увійшло до фільму (пачка з усіма варіантами сценарію важила близько 5 кг)[33]. Крім того, сценарій уточнювали, дописували і переписували безпосередньо під час знімань фільму.
Вперше сценарій фільму, ще до закінчення зйомок, був частково опублікований в журналі «Радянський екран» в 1985 році[28], в 2003 році в мережу потрапив вже повний текст одного з варіантів літературного сценарію фільму[34]. Сюжетна лінія в літературному сценарії і у фільмі, в цілому, схожі, але в ряді місць вони сильно різняться. Наприклад, в сценарії на планеті Плюк є третя раса — фітюльки. Передбачалося, що у фільмі фітюльки будуть анімаційними, однак від них довелося відмовитися через відсутність відповідних технологій[30]. Крім того, у фільмі невдоволений пацаками чатланин з транклюкатором є епізодичним персонажем — він лише вимовляє фразу: «Я скажу всім, до чого довів планету цей фігляр ПЖ!», йде пустелею вдалину, знову з'являючись лише у сцені, де герої відкривають ецих. У сценарії ж його роль розгорнутіша, вказано навіть його ім'я — Кирр. Розлютившись на нахабних пацаків, через яких йому довелося вистрілити в кулю з «останнім видихом» його власного батька, Кирр пішов з покинутого катера в місто, щоб транклюкувати пана ПЖ, що довів до такого стану планету. В місті він підриває кулю з «останнім видихом пана ПЖ», влаштовує революцію і захоплює владу. Після цього всі починають його називати «тато Кирр». У сцені ж з «останнім ецихом», відповідно до сценарію, герої повинні були зустрітися вже не з Кирром, а з паном ПЖ, якого посадили до залізного ящика.
Деякі персонажі в сценарії були написані спеціально під конкретних акторів. Наприклад, в сценарії була роль спеціально для Борислава Брондукова, однак через хворобу він зніматися не зміг. Заміну акторові вирішили не шукати, його героя зі сценарію прибрали[14]. Передбачалося, що актор Леонід Ярмольник зіграє інопланетянина, що спекулює космічним пилом[19], але у фільм цей персонаж з сценарію не потрапив.
Частина відмінностей фільму від сценарію пов'язана з цензурою. Наприклад, за сценарієм Скрипаль віз не оцет, а чачу. Власне, на Альфу замість Землі герої в сценарії потрапили саме через те, що забагато випили і промахнулися. Коли фільм вже був знятий, якраз розгорнулася антиалкогольна кампанія, і чачу замінили на оцет, а причиною потрапляння на Альфу зробили просто невдачу[35]. В одному випадку цензури вдалося уникнути. Під час знімання фільму, до влади в СРСР прийшов К. У. Черненко і, щоб фільм не заборонили, Данелія і Габріадзе вирішили переозвучити слово «Ку», яке збігалося з ініціалами генерального секретаря ЦК КПРС, на яке-небудь інше слово. Висувалися варіанти «Ка», «Ко», «Ки» та інші, проте незабаром Черненко помер і слово «Ку» у фільмі залишилося[35].
У 2005 році Г. Данелія, ґрунтуючись на літературному сценарії і внісши до нього ряд змін, почав знімати ремейк фільму, але вже у вигляді анімації. Прем'єра повнометражного мультфільму «Ку! Кін-дза-дза» відбулася у 2013 році.
Фільм знятий на кольорову плівку «ДС» (ширина 35 мм, довжина 3693,4 м[36]). Спочатку для фільму була виділена високоякісна плівка «Кодак», але режисер Г. Данелія і оператор фільму П. Лебешев вирішили, що зображення має бути жорстким — без напівтонів і детального пророблення тіней. Тому всю плівку «Кодак» передали іншій знімальній групі, а фільм «Кін-дза-дза!» знімався на менш якісній радянській плівці «ДС» (денного світла)[37].
Фільм спочку був запланований двосерійним. Проте коли він був відзнятий, режисер виявив затягнуті місця і їх скоротив: у підсумку вийшла одна серія тривалістю 105 хвилин. На кіностудії «Мосфільм» режисеру категорично заборонили здавати одну серію, оскільки в такому випадку кіностудія фактично здавала державі на одну картину менше. Відповідно 5000 осіб мали б недоотримати зарплатню. В результаті режисер відновив усі вирізані епізоди й у 1986 році на екрани фільм вийшов у двох серіях загальною тривалістю 135 хвилин. Скорочений варіант демонструвався тільки один раз, за словами Г. Данелії, на фестивалі, «який був на пароплаві — якісь японці приїздили»[38].
У 1999 році керівництво кіностудії «Мосфільм» прийняло програму відновлення фонду фільмів минулих років. За цією програмою спільно з Кіновідеооб'єднанням «Крупный план» були проведені роботи з повної реставрації зображення і звуку 35 фільмів, у тому числі фільму «Кін-дза-дза!». Фільм був відновлений і підготовлений до запису на DVD[39]. Реліз відновленого фільму на DVD відбувся 10 січня 2001 року.
Фільм, який вийшов у 1986 році, складався з двох серій і тривав 135 хвилин, а тривалість відреставрованного фільму дещо менша: версія на VHS — 128 хвилин, а версія на DVD — 127 хвилин[40].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.