Кюнга Г'ялцен Пелсанпо

Кюнга Г'ялцен Пелсанпо (тиб. ཀུན་དགའ་རྒྱལ་མཚན་དཔལ་བཟང་པོ; 1310– 1358) — 10-й діші (імператорський наставник) Тибету в 1331—1358 роках.

Кюнга Г'ялцен Пелсанпо
тиб. ཀུན་དགའ་རྒྱལ་མཚན་
Народився	1310
Помер	1358
Діяльність	політик
Вчителі	Tak Tokpa Tsultrim Pald[1]
Посада	Imperial Preceptord
Конфесія	буддизм
Рід	Khön clan of Sakyad
Батько	Санпопал
Брати, сестри	Кюнга Лотро Г'ялцен, Кюнга Лекпа Юнне Г'ялцен, Дампа Сонам Г'ялцен, Хацун Намхе Лекпа Г'ялцен, Q24832109? і Джам'ян Донйо Г'ялцен
Діти	Лодро Г'ялцен і Ta Wen Chökyi Gyaltsend

Життєпис

Походив з аристократичного роду Чжамьянгон з клану Кхен. Син Санпопала, сак'я-трицзін (настоятеля) школи Сак'я і данса-ченпо (старшого теократичного очільника) Тибету, й Мачіг Йон Дагмо. Здобув класичну освіту школи Сак'я з тибетського буддизму. 1323 року при поділі батьківських володінь долучився до двору рідного брата Кюнга Лекпа Юнне Г'ялцена, що став данса (настоятелем-правителем) володінь Лханкан. 1328 року супроводжував останнього, що отримав посаду діші, до Ханбалику. Тут Кюнга Г'ялцен отримав від імператор Єсун-Темура аристократичний титул чангухі-гуна. Згодом повернувся до Тибету.

1331 року призначається новим діші, його привіз до столиці імперії Рангджунг Дордже, 3-го кармапи школи Карма Каг'ю. До 1337 року діяв спільно з рідним братом данса-ченпо Хацун Намхе Лекпа Г'ялценом, завдяки чому відбулася деяка стабілізація становища школи Сак'я в Тибеті.

1347 року домігся признгачення свого син Лодро Г'ялцена данса-ченпо Тибету. Проте нічого не зміг вдіяти проти тимпона (темника) Чанчуби Г'ялцена, що повстав й став фактично незалежним на сході Центрального Тибету. В свою чергу імператор Тоґон-Темур не зміг відправити війська на допомогу, оскільки 1351 року в самому Китаї спалахнуло повстання червоних пов'язок.

До 1357 року влада діші й школи Сак'я в Тибеті була повалена Чанчуба Г'ялценом, що було визнано на зборах в монастирі Сак'я. Лотро Г'ялцен тримався власне в регіоні Цангдо 1365 року. Кюнга Г'ялцен Пелсанпо помер 1358 року. Посаду діші 1361 року отримав його небіж Лачен Сонам Лодро.

Примітки

1. Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.

   d:Track:Q30324366d:Track:Q118954234

Джерела

• Shoju Inaba, 'The lineage of the Sa skya pa: A chapter of the Red Annals', Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 22 1963
• Luciano Petech, Central Tibet and the Mongols: The Yüan-Sa-skya period of Tibetan history. Rome 1990