Кутина

Ку́тина (хорв. Kutina) — місто в центральній Хорватії в складі Сисацько-Мославинської жупанії. Важливий промисловий центр (нафтохімічна, електронна, електротехнічна промисловість тощо). Найбільше місто гористої області Мославина, її економічний, торговельний та адміністративний центр.

Кутина Kutina
герб
Основні дані
45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д.
Країна	Хорватія
Регіон	Сисацько-Мославинська жупанія
Район	громада Кутина
Поділ	23 місцеві комітети[1]
Засновано	1256
Площа	294,34 км²
Населення	13735 (2011)[2]
· густота	11,52 осіб/км²
Агломерація	22760
Висота НРМ	108  м
День міста	10 листопада святий покровитель - Діва Марія Сніжна (5 серпня)
Телефонний код	(385) 044
Часовий пояс	UTC+1
GeoNames	3196862
OSM	r8778890 ·R
Поштові індекси	44320
Міська влада
Адреса	Trg kralja Tomislava 12
Мер міста	Златко Бабич (ХДС)
Вебсайт	kutina.hr
Мапа
Кутина Кутина (Хорватія)
Кутина у Вікісховищі

Положення громади Кутина на карті жупанії

Положення

Місто розташоване за 70 кілометрів від столиці Загреба, на південних схилах порослої виноградниками і лісистої Мославацької гори (хорв. Moslavačka gora) на краю місцевості Лоньско поле, одного з найбільших водно-болотних угідь у цій частині Європи.

Історія

Кутина вперше згадується в історичних записах у 1256 році, а саме в документі угорсько-хорватського короля Бели IV від 10 листопада 1256 р. Упродовж століть Кутина розвивається як торговельний центр, у який переселявся люд з північно-західної і південної Хорватії. На початку XX століття Кутина, налічуючи 1903 жителі і являючи собою торговельно-ремісниче поселення, стала центром району (котару), що об'єднував муніципалітети Кутина, Поповача і Лудина.

У Кутині існує давня традиція ЗМІ, про що свідчить історія місцевої газети Moslavački list і місцевої радіостанції Radio Moslavina.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 22760 осіб^[2], 12 з яких назвали рідною українську мову^[3]. Населення самого міста становило 13735 осіб.^[2]

Динаміка чисельності населення громади^[4]:

Динаміка чисельності населення міста^[4]:

Населені пункти

Крім міста Кутина, до громади також входять:

• Банова Яруга
• Батина
• Бриняни
• Чайре
• Гойло
• Хусаїн
• Ілова
• Ямариця
• Яня Липа
• Католицьке Чайре
• Клетище
• Країська Кутиниця
• Кутиниця
• Кутинська Слатина
• Меджурич
• Миклеуська
• Мишинська
• Репушниця
• Селище
• Ступовача
• Шартоваць
• Збєговача

Клімат

Середня річна температура становить 11,44 °C, середня максимальна – 26,03 °C, а середня мінімальна – -5,20 °C. Середня річна кількість опадів – 903 мм.^[5][6]

Клімат міста
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	6,73	8,65	12,90	17,50	22,70	26,03	25,35	24,44	20,42	15,37	9,82	5,73
Середня температура, °C	0,76	2,69	6,94	11,54	16,72	20,06	21,58	20,68	16,66	11,59	6,06	1,96
Середній мінімум, °C	−5,2	−3,28	0,98	5,58	10,76	14,10	17,82	16,92	12,91	7,83	2,29	−1,79
Норма опадів, мм	56	52	60	74	82	94	83	85	78	82	88	69
Середньомісячна швидкість вітру, м/с	1.80	2.03	2.42	2.30	2.10	1.93	1.90	1.72	1.73	1.80	1.83	1.84
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день	4251	7026	10876	15253	19467	21538	22549	19758	14692	9010	4747	3472
Джерело: [5][6]

Економіка

У Кутині розміщено експортно-орієнтовані підприємства: АТ Selk d.d. (виробник годинників, електронних компонентів, друкарських схем, елементів ІТ і т.ін.), АТ Petrokemija d.d. (завод мінеральних добрив), ТОВ Moslavina d.o.o. (збір, очищення і розподіл води), ТОВ Messer Tehnoplin Croatia (виробництво та продаж технічних газів) тощо. Перші три належать до числа найбільших компаній Хорватії ^[7] за рейтингом Інтернет-агентства www.top500.de [Архівовано 1 квітня 2011 у Wayback Machine.]. Господарську картину міста доповнює низка середніх і дрібних підприємств.

Сполучення

У транспортному відношенні Кутина вигідно розташовується на автотрасі Загреб—Липоваць, до якої приєднується і магістральний шлях до Гарешниці, Дарувара, Беловара і Вировитиці.

Повз Кутину подорожує велика кількість туристів з Угорщини. Залізнична лінія Пан'європейський коридор X від Загреба до Вінковців і далі до Белграда проходить через Кутину, а доказом того, що Кутина і в давні часи була на перехресті шляхів може служити і римське поселення, залишки якого розташовані у східній частині Кутини — Кутинська Липа і яке, як припускається, згадувалося в давньоримських документах як Varianis.

Визначні місця

Кутина широко відома своєю дійовою молодіжною сценою та орієнтованим на альтернативні стилі клубом «Барака». Основні визначні пам'ятки — це природний парк Лоньско Поле, барокова церква Святої Марії Сніжної, старі дерев'яні будиночки під назвою trijem (ґанок, зруб, пор. з укр. «терем») або čardak, пагорби Мославини з руїнами середньовічних «замків».